Досвідові святого Ігнатія Лойоли та його наверненню після поранення була присвячена друга катехиза Папи Франциска на тему розпізнання.
Бог діє через незаплановані події, також і в неприємних несподіванках. На це звернув увагу Папа Франциск, представляючи в своїй другій катехизі про розпізнання досвід святого Ігнатія Лойоли. Розпочинаючи свої роздуми на загальній аудієнції в середу 7 вересня 2022 р., він зазначив, що посилання на «конкретне свідчення» буде корисним у роздумах на цю тему, пише Vatican News.
Несподівана «зустріч» зі святими
Святіший Отець розповів, як, отримавши поранення в битві, Ігнатій перебував удома на лікуванні. Нудьгуючи, він попросив принести щось почитати, але в домашній бібліотеці не знайшлося лицарських романів, які він полюбляв. Були житія святих. Неохоче взявшись за книжки, кабальєро починає відкривати інший світ, який його завойовує: він захоплюється постатями святого Франциска та святого Домініка, яких хоче наслідувати. Але й захоплення лицарством нікуди не зникло… Так виникла альтернатива ідей. Однак в автобіографії він згадував: хоча думати про речі світські було дуже приємно, та потім у серці залишалася порожнеча й розчарування; натомість думки про піше паломництво до Єрусалима, піст, сувору аскезу не тільки втішали, але й опісля залишали почуття задоволення та радості.
Час і мета
Як зауважив Папа, в цьому досвіді можемо відзначити два аспекти, першим із яких є час. «Думки світу спершу є привабливі, але згодом втрачають свій блиск і залишають нас порожніми, невдоволеними. Божі думки, навпаки, спочатку викликають певний спротив — мовляв, не буду читати ці нудні речі про святих, — але коли їх приймаємо, то приносять незнаний досі мир, який є тривалим», — пояснив Франциск, переходячи до другого аспекту: точка прибуття думок.
«Спершу ситуація не виглядає аж такою чіткою. Є певний розвиток розпізнавання: наприклад, ми розуміємо, що буде добрим для нас, не абстрактно, загальним чином, а в межах перебігу нашого життя». Святіший Отець зауважив, що св. Ігнатій у правилах розпізнання, які знаходимо в його «Духовних вправах», вказує на одну важливу деталь: тим, хто переходить від одного смертного гріха до другого, диявол зазвичай пропонує примарні приємності, спонукаючи уявляти їх і так утримуючи та вкорінюючи у вадах і гріхах. Добрий дух, натомість, використовує протилежний метод, викликаючи докори сумління та спонукаючи до судження розуму.
Слухати своє серце
Папа підкреслив: той, хто чинить розпізнавання, має за собою історію, «яку потрібно знати», бо розпізнання не є ворожінням чи пророцтвом, або ж киданням жереба з двома можливостями. «Великі запитання постають тоді, коли ми вже пройшли певний відрізок життєвого шляху, і саме на цій дорозі ми повинні повертатися до того, щоби старатися зрозуміти, чого саме ми шукаємо», — зазначив Наступник св. Петра. Поранений Ігнатій у батьківському домі не думав про Бога чи про зміну свого життя. Він «пережив перший досвід Бога, прислухавшись до свого серця», відкривши, що «речі, які на перший погляд здавалися привабливими, залишають розчарованим, а в інших, менш осяйних, помічаєш мир, який триває в часі». Приймаючи рішення, роздумуючи про подальший шлях, важливо «слухатися свого серця». Тому св. Ігнатій радив читати житія святих, адже вони у розповідний і зрозумілий спосіб показують стиль діяння Бога в житті людей.
Бог діє через несподіванки
Святіший Отець вказав на ще один важливий аспект розпізнавання, який можемо розгледіти в тому, що трапилося з Ігнатієм. «У життєвих подіях є видима випадковість. Здається, що все зродилося з банальної неув’язки: не було книжок про лицарів, а лише житія святих. Дуже часто непередбачувана перешкода містить у собі можливі переміни», — сказав Єпископ Рима. Згодом св. Ігнатій саме на цьому зосередить свою увагу: «Бог діє через незаплановані події, також і в неприємних несподіванках». Тож, порадивши слухачам бути уважними до «несподіваних речей», аналізувати те, що вони нам кажуть, Папа підсумував:
«Розпізнання — це допомога в тому, щоб розрізнювати ті сигнали, через які Господь дає себе зустріти в неочікуваних ситуаціях, ба навіть і в неприємних».
Зустріч із паломниками Папа завершив молитвою за народи, що страждають від війни, яку Франциск називає Третьою світовою, зокрема за «багатостраждальну Україну».