Відрізнити високий рівень тривоги від панічної атаки досить важко, але можливо. Панічна атака має трохи інші особливості.
Як відрізнити тривожність від панічної атаки — розповідає психотерапевтка Ольга Голуб.
Панічна атака більш локалізована в часі й у нашому тілі. При панічній атаці найчастіше з’являється думка про те, що ми зараз або помремо, або знепритомніємо. А сильна тривога — більш розмита:людина відчуває інтенсивне серцебиття, посилене потовиділення, почервоніння або блідість шкіри, різке поверхневе, неглибоке дихання. Також можуть відбуватися тривалі порушення: проблеми зі сном, головні болі, підвищення тиску. Тобто речі, більше розтягнуті в часі, і з ними справді самому важко впоратися. І хоч як це не парадоксально, якщо людина відчуває інтенсивну тривогу, радити їй заспокоїтися — не працює.
Тому, коли людині у такому стані, кажуть: «Сядь, заспокойся, подихай», — це не спрацює, бо вона просто не в змозі це зробити. Іншими словами, це як натягнута тятива лука, яка готується випустити стрілу. Тривога каже, що обов’язково станеться щось погане, і весь наш організм уже готовий бігти, щось робити, й ми не можемо просто йому сказати: розслабся. Відповідно, енергію всередині нас потрібно кудись скерувати. У цій ситуації можна порухатися, потанцювати, покричати або поспівати, помити посуд, прибрати. Також допомагає дихання, бо при стресових подіях дихання дає сигнал мозку, що ми живі, здорові, можемо діяти. Тому, коли ми робимо трохи глибший вдих, трохи повільніший видих — відповідно, наше тіло отримує сигнал. Також це може бути дихання по квадрату: вдих-пауза-видих-пауза; дихальний підрахунок тощо. Але якщо вам не вдається заспокоїтися, то не намагайтеся це зробити — це нормально. Часто можна помітити, як тривожні люди щось перебирають у руках, смикають, — так організм справляється з тривогою за допомогою якихось рухів.
Повністю розмову Альони Нестеренко з Ольгою Голуб дивіться тут.
Читайте також: Чи кожне хвилювання — це тривожний розлад?