Що таке тривожний розлад і як зрозуміти, чи є він у вас? Коли звичайне хвилювання внаслідок стресу, притаманне багатьом, переростає в небезпечне невротичне захворювання?
Про це розповідає психотерапевтка Ольга Голуб.
Основна ознака тривожного розладу — це постійна підвищена тривога, яка не вщухає протягом двох тижнів. Тривога, яка не знижується, — це тривога на постійно інтенсивному рівні. Це стан, який ми не можемо самостійно подолати. Дуже часто в хід ідуть різні заспокійливі засоби: медикаменти, їжа, алкоголь, швидка їзда, якісь інші заняття, що заспокоюють. Це також може бути початком негативного циклу підтримки: коли у нас підвищена тривога, ми не можемо з нею впоратися і застосовуємо для цього не найкращі методи, — відповідно, цикл замикається й ми знову повертаємося до тривоги. Виникає компульсивна поведінка.
Це також може бути замаскована тривога, яка ховається за надмірним контролем: коли з одного боку є контроль, то з іншого завжди буде тривога. Це може виглядати так, що людина — дуже зібрана, розуміє, що відбувається, тримає все під контролем, має багато потрібної інформації, але при цьому всередині весь час тривожиться й намагається заспокоїти себе, що є ще одним підтримувальним циклом тривоги.
Тривога — це наша природна емоція, яка вказує, що є певна загроза або небезпека. Це умовна сигнальна система в організмі, яка показує, що може трапитися щось погане. Формула тривоги: «А якщо щось станеться?» Оскільки люди розвиваються, то й наша тривога теж може розвиватися, поширюватися щораз більше на різні сфери життя. Зокрема вона може бути уявною, а не відображати те, що є в реальності на цей момент.
Дуже важливо ставитися до тривоги як до чогось невід’ємного в нашому житті, тому що не тривожиться лише та людина, яка вже не дихає. Але багато з того, за що ми хвилюємося, — це абсолютно природні явища, які не потребують якогось втручання. Крім того, ми всі зараз перебуваємо в такій ситуації, коли не тривожитися, швидше дивно, ніж нормально. В українців зараз рівень тривожності трохи вищий, ніж зазвичай, і це нормальна реакція на реальні ненормальні події.
Загрозу можна розділити на гіпотетичну й реальну. Наприклад, зараз загроза того, що в твій будинок може влучити ракета, — реальна, але імовірність цього у різних регіонах — різна. Важливо спостерігати за своїм станом і відрізняти реальну небезпеку від гіпотетичної, а також прораховувати її імовірність; оцінити, про що наші думки.
Повністю розмову Альони Нестеренко з Ольгою Голуб дивіться тут.
фінансово.
Щиро дякуємо!
