Україна

Нові диякони для Поділля: «Гарний досвід — побачити свячення у своїй парафії!»

14 Листопада 2022, 17:05 3685

12 і 13 листопада 2022 року, повідомляють семінаристи з Городка, відбулися свячення дияконату в Кам’янець-Подільській дієцезії.

Свячення прийняли їхні колеги — семінаристи Вищої духовної семінарії Святого Духа: Віктор Грогуль із парафії Пресвятої Трійці м. Хмільника і Ярослав Копитко з парафія св. Альберта Хмельовського с. Плебанівки. Цьогорічною особливістю стало те, що рукоположення відбувалися в рідних парафія семінаристів. Свячення дияконату вділив єпископ-ординарій Кам’янець- Подільській дієцезії Леон Дубравський. На урочистостях були ректор семінарії о. Віктор Білоус, віцеректор о. Василь Косік, економ семінарії та вихователь семінаристів о. Тарас Вдовченко, духовенство дієцезії, семінаристи, члени родин нововисвячених дияконів, парафіяни та гості свята.

Перед свяченнями кожний з кандидатів склав визнання віри, обітницю послуху єпископу та обітницю целібату (безшлюбності). Звертаючись до нововисвячених дияконів, єпископ Леон наголосив на обов’язках та відповідальності, які на них покладаються. Після Меси були численні вітання від духовенства, родичів, парафіяльних спільнот.

 

 

Ректор семінарії Святого Духа о. Віктор Білоус радісно прокоментував цю подію для CREDO:

— Уже кілька років — відколи я прийшов у семінарію як ректор — на педрадах обговорювали таку ідею, щоб дияконські свячення відбувалися не в Кам’янець-Подільській катедрі, як раніше, а по рідних парафіях кандидатів до свячень. Кілька матерів були за це. Перший мотив такого рішення — що не всі люди, які хотіли би побувати на свяченнях, можуть поїхати: чи з огляду на здоров’я, чи фінансові можливості, чи обмеження у пересуванні. Другий — що дуже часто в парафії залишаються друзі та знайомі, бабусі, які не є родичами чи тими «близькими», кого запрошують їхати на свячення. А вони ж молилися за цих хлопців! Отож можуть побачити  плоди своїх молитов, як ці свячення відбуваються. І третій мотив — це важливість такого дійства для покликання. Більшість міністрантів чи хлопців у парафії, та й загалом вірних, можуть побувати на свяченнях саме якщо вони відбуваються по парафіях. Тоді, можливо, котрийсь наступний хлопчина побачить, як усе відбувається, як єпископ говорить, як кандидат лягає хрестом перед вівтарем, як єпископ покладає на нього руки — бо літургія свячень дуже гарна, багата, — і, може, ще в когось прокинеться покликання.

Ось такими були мотиви того, щоб дияконські свячення проводити по парафіях кандидатів. І, справді, ми вже кілька років поспіль організовуємо справи так, що переважно дияконські свячення відбуваються у тих парафіях, звідки походять кандидати. Це дуже позитивний досвід.

 

 

Цього року в нашій семінарії було двоє кандидатів до дияконату. Віктор Грогуль із Хмільника — його свячення відбулися в парафії Пресвятої Трійці в суботу об 11:00. Зібралася парафія, була красива церемонія, після Служби стільки вітань і подяк, діточки підготували… Віктор має такий дар, діти його дуже люблять. А наступного дня, в неділю, ми мали свячення у Плебанівці, біля Шаргорода. З парафії св. Альберта Хмельовського походить Ярослав Копитко. Це теж дуже цікавий досвід: у тій парафії дуже багато міністрантів, понад 30 осіб, так що навіть деякі семінаристи були здивовані. У нас є один семінарист із Мукачівської дієцезії, і який він був здивований! Всі міністранти сиділи в передніх лавках, близько до висвячуваного. До речі, сам отець-диякон Ярослав — із багатодітної сім’ї. Він найстарший син у родині, де крім нього є ще 10 дітей. Єпископ Леон їх знає, бо декого з них хрестив. У нашого єпископа є така традиція: якщо в сім’ї дитина п’ята (і наступні), то він їх хрестить особисто. Дуже гарна сім’я, батьки залучені в парафіяльне життя.

 

 

На ці святкування ми їздили всією семінарією — у нас 23 семінаристи. Вони мали цей прекрасний досвід: свячення колег, спілкування з людьми в парафіях, із міністрантами. Дай Боже, щоб усі наші семінаристи були вірні, добрі, мудрі, гарно навчалися і ставали хорошими пастирями…

На запитання CREDO, чи семінаристів не призивають у військо, отець ректор відповів:

— Минулого року в нас був випадок, коли одного семінариста з Одесько-Сімферопольської дієцезії (потрапив до нас разом з інтегруванням Києво-Житомирської семінарії, де навчався, внаслідок воєнних подій) призвали з огляду на його попередній досвід в АТО. Він був резервістом першої черги, повоював і отримав дозвіл повернутися на навчання. А іншим, коли вони отримували повістки, видали відповідні документ, з огляду на очне навчання і на те, що вони майбутні священники. Вони всі продовжують навчання.

Фото: Андрій Бондар

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Unity