Центр спостережень з питань нетерпимості та дискримінації щодо християн у Європі (OIDAC Europe) у своєму звіті за 2021 рік зазначив, що соціальний тиск та цензура, спрямовані проти християн, посилюються і набувають різних аспектів.
На думку очільника цієї організації, що базується у Відні, за значну частину зростаючої нетерпимості та соціальної ворожнечі до християн відповідальне загальне упередження щодо релігійності серед європейських еліт. Як повідомляє National Catholic Register, як і у попередні роки країною-лідером за кількістю злочинів на ґрунті ненависті проти християн, що залишаються найбільш вразливою релігійною спільнотою в країні, залишається Франція. За нею йдуть Німеччина, Італія і Польща.
На думку авторів дослідження, що задокументували 519 антихристиянських злочинів у 19 європейських країнах, ці цифри, ймовірно, значно занижені через малу кількість християн, які повідомляють про напади на них.
Хоча вандалізм, крадіжки та осквернення є найпоширенішими задокументованими злочинами на ґрунті ненависті, у 2021 році чотирьох людей убили через ненависть до віри, а ще 14 зазнали фізичного нападу. Цифри звіту показали загальне зменшення кількості злочинів на ґрунті ненависті порівняно з 2020 роком — на противагу зростанню світської нетерпимості. Ця обставина дозволила OIDAC Europe ще раз підтвердити, що, хоча християни стикаються з більш серйозними формами переслідувань за свою віру в інших частинах світу, вони тривають і у Європі, хоча часто є більш глибинними та непомітними. Переслідування часто проявляються у соціальній ізоляції, цензурі чи дискримінації — і це не варто недооцінювати, оскільки воно має дуже серйозні наслідки для повсякденного життя християн і для передачі віри майбутнім поколінням.
Кардинал Робер Сара, почесний префект Конгрегації Божого Культу і Дисципліни Таїнств, підкреслив ці реалії в інтерв’ю EWTN News: «Загрози релігійній свободі мають різні форми. Незліченні мученики продовжують помирати за віру по всьому світу. Але релігійна свобода також перебуває під загрозою на Заході. Часто це не відкрита загроза чи ненависть до віри, а неявне упередження проти християнства».
Розвинута секуляризація більшості європейських суспільств — плідний ґрунт для розвитку антихристиянського клімату. Це явище, відмінне від формального відокремлення Церкви від держави, має наслідком усунення релігії з усіх інших сфер суспільства, виводячи її виключно до приватної сфери.
«Все частіше принцип поділу між Церквою та державою помилково розуміють як вимогу поділу між вірою та політикою, внаслідок чого стає все менш прийнятним засновувати свої політичні позиції на релігійних переконаннях», — зазначив у звіті Денніс Петрі, експерт у сфері релігійної свободи.
Зростання світської нетерпимості спричинило «ефект охолодження», який спонукав багатьох християн утримуватися від публічного вираження своїх поглядів і вірувань. Судові дії, вжиті проти християн з метою обмеження їхньої свободи слова, крім соціального тиску мають згубний вплив на свободу віросповідання, а також на поширення та підтримку віри.
Серед резонансних справ 2021 року — справа Пяйві Рясенен, депутатки парламенту Фінляндії, якій висунули звинувачення у «розпалюванні ворожнечі» за біблійну цитату в Твіттері та публічні сумніви щодо офіційної підтримки лютеранською церквою, до якої вона належить, ЛГБТ-прайду. Суд виправдав Рясенен, але на неї одразу ж знову подали апеляцію. За словами авторів звіту OIDAC, випадки, подібні до цього, «надсилають християнам жахливе повідомлення, натякаючи на те, що вираження їхніх поглядів супроводжується ризиком соціальної ізоляції, професійної шкоди або навіть судових звинувачень».
Мартін Куґлер, голова OIDAC, попередив, що нові закони про «мову ненависті» у західних країнах породжують небезпечну тенденцію, згідно з якою «певні групи можуть звинувачувати християн у мові ненависті за те, що вони сповідують свої переконання про шлюб, сім’ю або сексуальну ідентичність згідно з християнською етикою». «Деякі з цих законів написані та тлумачаться настільки широко, що їх легко використовувати для криміналізації християн», — сказав він.
Куґлер додав, що тисячі серйозних або резонансних випадків злочинів на ґрунті ненависті, задокументованих у звітах за останні роки, підтверджують, що зростаючий феномен радикального секуляризму — це основа для більш приголомшливої «світської нетерпимості», що виявляється як «у дискримінаційних або проблематичних законах про релігійну свободу, так і у ворожому до християн кліматі у різних соціальних сферах».
Відзначаючи взаємозв’язок між соціальним кліматом і законами та правовими рішеннями, він сказав, що закони, спрямовані на свободу слова або свободу віросповідання, мають тенденцію «нормалізувати» ідею про те, що християнські погляди більше не прийнятні в суспільстві, і що байдужість різних європейських політичних класів до гонінь на християн зміцнюють антихристиянські упередження у громадській думці, породжуючи ще більшу світську нетерпимість. Парадоксально, але ця світська нетерпимість до християн супроводжується поширеним небажанням засуджувати релігійний фанатизм і насильство, що чинять мусульмани у Європі.
«Існує дивна сліпота щодо реальних небезпек і водночас небажання бачити загрози релігійній свободі та іншим правам людини, коли це стосується християн», — зазначив експерт, додавши, що в OIDAC проаналізували основні упередження щодо християнської релігії серед європейських еліт, і що це особливо актуально, коли дискусія стосується таких питань, як шлюб і сім’я, ґендерна ідеологія, аборти, людська гідність у біотехнологіях, свобода слова та освіти.
«На Заході шириться радикальна нетерпимість, особливо серед багатьох ліберальних і лівих ЗМІ — і завжди “в ім’я толерантності”», — підсумував Куґлер.
фінансово.
Щиро дякуємо!
