Якщо хтось слідкує за спортом і зокрема Чемпіонатом світу з футболу, то знає, що цьогоріч його проводять у Катарі. А як повідомлялося на сайті CREDO, місцеві християни цією подією не цікавляться, бо належать до іншого культурного кола.
Натомість для християнського світу чемпіонат це нагода ближче ознайомитися з тим, як Церква живе у Катарі. Про це розповів о. Шарбель Мганна: потомкам нехристиян у цій мусульманській країні не дозволено проповідувати Христа, а тим більше навертати їх у християнство і вділяти хрещення.
Коли священнику потрібно купити вино для Святої Меси, він повинен скористатися спеціальною карткою, що видана урядом Катару, і купити вино він може тільки в одному визначеному місці, де продають алкоголь мешканцям цього краю. Це лиш одне з численних обмежень, із якими мають справу католицькі священники, що працюють у Катарі.
Отець Мганна мешкає нам уже дев’ять років. Він походить із Лівану, служить католикам-маронітам, які живуть у Катарі, та франко- й італомовним спільнотам, які збираються у храмі Богородиці Розарію. Це найбільший католицький храм у країнах Перської затоки, він може вмістити понад 2 тисячі вірян. Храм розташований у комплексі святинь різних християнських конфесій (Religious Complex Barwa).
Католицький храм Богородиці Розарію зовні. Фото: Wikimedia Commons
В інтерв’ю арабською мовою для ACI Mena о. Мганна пояснив, що в Катарі на храмових будівлях немає дзвонів ані хрестів. Релігійні процесії можуть відбуватися тільки на території храму, всередині мурів релігійного комплексу, що відкритий з 2008 року. Він об’єднує шість храмів: римо-католицький, англіканський, сирійський православний, греко-православний, коптський православний, та ще там громадиться міжконфесійна група християн-емігрантів з Індії.
«Копії Біблії можна поширювати тільки на території церковного комплексу», — каже о. Мганна. Водночас він зауважив, що не зіткнувся з цензуруванням своїх проповідей і може вільно виходити, служити католикам у Катарі, чимало з яких — закордонні працівники. «Ми без проблем уділяємо Причастя пацієнтам у лікарнях і можемо молитися на цвинтарях, бо то гроби немусульман».
Якщо йдеться про шлюби, то священник може поблагословити шлюб тільки між двома християнами. «Якщо християнин хоче створити подружжя із мусульманином, то в нашому храмі він шлюбу взяти не може. Зазвичай ми пропонуємо таким парам узяти церковний шлюб в інших країнах», — пояснив о. Мганна.
За даними Апостольського вікаріату Південної Аравії, в Катарі налічується від 200 до 300 тисяч католиків. Усі вони — працівники-мігранти, головно з Філіппін та Індії. Зайнятість на роботі й табірні правила проживання можуть перешкоджати католикам участь у літургіях. Також католицька спільнота в цій країні має такі труднощі, як мала кількість священників, яким дозволено працювати в Катарі, та обмежена місткість єдиного католицького храму в цій державі. Новий храм, що матиме титул св. Шарбеля, зможе вмістити 1500 осіб. Зараз, як сказав о. Мганна, будівельні роботи вже наближаються до завершення.