Кафедральний собор у Толедо — одна з найкрасивіших будівель Іспанії. Тут є не тільки малюнки Ель Греко і Караваджо, а й камінь Марії, на якому Вона нібито стояла, коли вручала ризи св. Ідельфонсу.
Катедра в Толедо розташована в центрі міста і в центрі Толедської дієцезії. Вона має не лише історичну цінність, а й художню та богословську.
Собор у Толедо
Спорудження собору в Толедо розпочалося 1227 р. Він побудований на фундаменті колишнього вестготського собору VI століття, перетвореного на мечеть. Його першим архітектором був уродженець Франції, відомий як «майстер Мартін» — автор плану і керівник початкових робіт над верхівкою храму та каплицями в деамбулаторії (круговій галереї за вівтарною частиною храму, яка є продовженням бічних нефів).
У наступні роки поступово добудували інші частини собору. Бічні нави і нижній двір із прилеглими сегментами було закінчено лише в XIV ст. На їхньому тлі вирізняється каплиця св. Власія. Її побудували на замовлення тодішнього архієпископа Толедо, який, зрештою, був там похований.
У XV ст. збудували каплицю св. Петра. Вона розташована просто біля воріт у двір. Потім на вершині собору була споруджена каплиця св. Якова.
У XVI ст. додали вівтарну частину, горішню частину хорів і ґрати. У першій половині того ж століття встановили всі вітражі. Крім того, у початковий архітектурний проєкт було внесено зміни. Вони стосувалися, наприклад, капітульної зали, Мозарабської каплиці (зміненої за бажанням кардинала Сіснероса) та каплиці Нових королів (будівництво якої ініціював архієпископ Альфонс де Фонсека).
Вісім каплиць
Відвідуючи собор у Толедо, обов’язково побувайте у восьми каплицях: Великій каплиці, каплиці Нових королів, каплиці св. Якова, каплиці св. Ільдефонса, каплиці Зішестя, Мозарабській каплиці, каплиці св. Власія і каплиці Пресвятого Таїнства.
Картини Ель Греко і Караваджо
На увагу відвідувачів також заслуговують інші частини собору, що мають велику художню цінність. Наприклад, сакристія, що, як музей, повна справжніх шедеврів. На її склепінні можна помилуватися прекрасною фрескою Лукаса Джордана, із зображенням моменту, коли Божа Матір зійшла з неба, щоб одягнути в орнат св. Ільдефонса.
А зараз — увага: стіни сакристії прикрашає знаменитий твір відомого іспанського художника Ель Греко «Ганебне роздягання Христа перед стратою» (El Expolio)! Він був написаний на місці, на замовлення кафедрального капітулу. Але тут також є ціла серія інших виняткових робіт Ель Греко, Караваджо, Тиціана, Ван Дейка, Орренте, Луїса Трістана, Гої, Моралеса, Хосе Рамоса.
32 портрети архієпископів
Неможливо проминути капітульну залу. Її позолочена поліхромна панельна стеля, а також олійні картини на гіпсових стінах, що представляють тринадцять сцен із життя Марії та Страсті Христа, викликають захоплення!
У капітульній залі, зокрема, можна побачити 32 роботи пензля Хуана де Боргоньї — портрети перших толедських архієпископів.
Візитівкою собору — ба навіть міста і всієї архідієцезії — є процесія в урочистість Божого Тіла з прекрасною монстранцією.
Її виготовив у 1515-1523 рр. золотих діл майстер німецького походження Енріке де Арфе. У цій монстранції хотіли зберігати золотий остенсорій, який належав королеві Ізабелі Католицькій і був створений Жауме Амеріком. Передання розповідає, що для цієї роботи було використано перше золото, яке потрапило в Іспанію з Америки.
Камінь Марії
Катедральний собор у Толедо має особливий статус не лише тому, що тут розташована резиденція архієпископа. Є ще одна причина, яка надає йому виняткового характеру: це наріжний камінь, на якому він збудований.
Його називають «каменем Марії». Саме на ньому, за легендою, стояли ноги Марії, коли вона вручала св. Ільдефонсу орнат, вишитий у небесних майстернях. Це було подякою за те, що святий невтомно захищав Її вічне дівоцтво.
Камінь перебуває «прихованому» місці, яке, однак, добре відоме мешканцям міста. Це урна з червоної яшми. За двома залізними ґратами можна побачити білий камінь, затертий руками вірних. Вони здійснювали сюди паломництва, згідно з багатовіковою традицією, описаною такими словами:
Коли Цариця Неба
на землю ступила з нього,
на цьому камені спочила.
З пошаною його цілуйте, якщо шукаєте втіхи.
Холодного каменя торкаємося,
а в серці промовляємо «Радуйся, Маріє»,
віддаючи шану цьому місцю,
де спочили стопи Марії.