На сьогодні, 18 січня, припадає річниця смерті священника і поета Яна Твардовського, «отця Яна від сонечка».
Його думки надалі зворушують і надихають. Представляємо кілька цитат із цього видатного священника, який помер уже 17 років тому.
1.Кажуть, що найкраща усмішка в того, хто багато вистраждав.
2.Вірити означає довіряти, коли нема чудес.
3.Щоб жити у мирі з іншими, людина повинна передусім примиритися сама з собою.
4.Можна мовчати — і мовчанням когось поранити.
5.Нам не раз видається, що ми самотні тоді, коли нас покидають люди. Однак насправді ми самотні тоді, коли самі від людей відходимо.
6.Християнський оптимізм — це оптимізм у неоптимістичних ситуаціях. (…) Оптимізм це запитання: по який бік я стою? Це переконання, що віра не дає місця розпачу.
7.Віра і надія це чесноти-близнючки. Надія не є «матір’ю глупоти», вона — втаємничення мудрих.
8.Забудь, що існуєш, коли кажеш, що любиш.
9.Надія це терпеливість чекання на те, що сповняться всі Божі обітниці.
10.Спокійний лиш той, хто триває в Божій любові.
11.Не віриш, — казала любов. Почекай, аж я тобі вріжу, то у все повіриш.
12.В любові завжди те саме: радість і страждання. Навіть сам Господь Бог не любив інакше.
13.Дружба це щось надзвичайно важливе, що не всі у житті знаходять. Вона завжди взаємна — не так, як любов. Можна безнадійно кохати все життя, але неможливо безнадійно дружити.
14.Вірити — це означає навіть не питати, як довго ми маємо йти наосліп.
15.Ми любимо завжди замало і завжди запізно.