Святий Франциск Сальський скептично ставився до кожної людини, яка стверджувала, що має містичні об’явлення або глибоке духовне життя, але при цьому була немилосердною до ближніх.
Папа Франциск цитує його слова на цю тему у своєму апостольському листі «Totum amoris est» («Все належить любові»).
«Якщо ви бачите людину, яка у молитві впадає у екстази, що підносять її понад самою собою до Бога, але яка не має екстазу життя, тобто не веде життя піднесене і з’єднане з Богом, перш за все, через постійне милосердя, повірте мені: всі її переживання надзвичайно сумнівні й небезпечні».
Святий Франциск Сальський йде навіть далі, твердячи, що коли містик не живе життям любові, його духовний досвід може походити від самого сатани.
«Бути вищим за себе в молитві, але нижчим за себе у житті та діях; бути ангельським у роздумах, але жорстоким у розмовах — це справжня ознака того, що такі захоплення та екстази є не чимось іншим, як розвагами та обманом злого духа».
Слова святого Франциска Сальського нагадують усім нам, що, хоча духовне життя є важливим, воно має відображатися і у наших діях. Адже наша любов до Бога природно веде до зростання у любові до ближніх.