Роздуми над Словом Божим на свято Навернення святого Апостола Павла
Закінчення Євангелія від святого Марка є своєрідною інструкцією для кожного учня Ісуса, для кожного християнського служителя. Воскреслий Ісус перед своїм вознесінням дає останні настанови щодо того, чим мають займатися Апостоли. Розгляньмо лише один аспект цієї місії. Ісус посилає одинадцятьох, щоб вони проповідували Євангеліє всякому творінню.
“Проповідувати комусь Ісуса — це не просто розповісти «щось» про Ісуса
Грецьке слово кериксате — «проповідуйте» — містить велике багатство значень. Походить воно від дієслова кериссо і може бути перекладене так: проголошувати; мати місію того, хто проголошує, оголошує; наказати, дати розпорядження. В античному світі, коли ще не було інтернету й інших засобів, різні урядові справи були оголошуванні за допомогою спеціально підготовлених людей, які відзначалися чіткою дикцією і сильним голосом. Значення цього слова передбачає відповідну реакцію людей. Проголошувати, оголошувати — це також закликати взяти участь у тому, що оголошується. Учень Ісуса проголошує спасіння і життя в Христі, а отже — запрошує взяти у ньому участь.
Слово кериссо — це також оголошення переможця і того, хто зазнав поразки. У такому значені це слово вживали такі давньогрецькі історики, як Лісій (†380 до Р.Х.) і Ксенофонт (†355 до Р.Х.). Проповідувати — це проголошувати Того, хто переміг на дереві хреста, і на чиє Ім’я приклониться кожне коліно — Ісуса Христа, переможця смерті.
Ці значення спонукають мене по-новому поглянути на своє покликання священика і християнина. Проповідувати комусь Ісуса — це не просто розповісти «щось» про Ісуса. Моє свідчення зовсім не мало би полягати у збільшенні знань про релігію в тих, хто довірений моєму душпастирству. Воно має бути тільки оголошенням, що Христос переміг смерть, що в Ньому є спасіння і життя вічне, проголошенням того, що Він вже зробив у моєму житті, — аби кожен, хто це слухатиме, приєднався до того, що я сповіщаю.