4 мультфільми про смерть і безсмертя

Раптовість і реальність смерті — це те, з чим після 24 лютого 2022 року ми зіткнулися ближче, ніж будь-коли раніше.

Не кожен дорослий може прийняти цю реальність і дати собі відповіді на всі гострі питання, які стосуються смерті й посмертя; що вже казати про дітей, які в одну мить опинилися перед лицем проблеми, яка в іншому, мирному світі, потребувала би поступового підходу та осмислення.

Розглянемо чотири мультфільми, які у той чи інший спосіб порушують питання смерті — і того, що буває після неї. Можливо, ми зможемо винести з них певні думки, які будуть важливі та корисні не лише нашим дітям, а й нам самим.

1.«Кіт у чоботях-2: Останнє бажання» (2022)

«Сиквел спінофу франшизи»? Звучить як вирок. Але не поспішайте викреслювати цей мультфільм зі свого списку для перегляду, адже насправді він — чи не найкраще, що останнім часом траплялося у світі анімацї.

Кіт у чоботях — хвалькуватий, зарозумілий і безстрашний герой, який почувається абсолютно непереможним через те, що в нього, як і належить котові, є цілих 9 життів. Оклигавши в лікарні після чергової смертельної небезпеки, Кіт дізнається, що вже витратив вісім своїх «запасних» життів, і наступна така пригода стане для нього останньою. Після цього він зустрічається зі зловісною постаттю в чорному каптурі, яка повідомляє Котові, що шахрувати зі смертю йому більше не вдасться, і що відтепер вона ходитиме за ним назирці, поки не доможеться свого. Зрозумівши, що сховатися від самої смерті не вдасться, Кіт у відчаї вирушає на пошуки чарівної зірки, яка може виконати будь-яке бажання, щоб відновити свої життя. Але він — не єдиний претендент на цей артефакт…

Крім ключової теми — прийняття власної смертності та природного стану речей, — цей мультфільм порушує одразу низку інших важливих питань: свідома й добровільна вкоріненість у гріху та її закономірні наслідки; жадібність, яка може перетворитися на одержимість; важливість сімейних зв’язків і любові у сім’ї; відповідальність і прощення. Крім того, кожен, хто знайомий із францисканською духовністю, буде приємно вражений її втіленням в одному з персонажів… але обійдемося без спойлерів.

2.«Піноккіо Ґільєрмо дель Торо» (2022)

Передусім, варто зазначити: якщо ви чекаєте від цього мультфільму класичної казки, яку полюбляв і до якої часто звертався папа Йоан Павло І, вам краще обрати іншу її екранізацію. В іншому ж разі його перегляд може стати для вас щонайменше цікавим досвідом, оскільки цей мультфільм, у загальних рисах зберігши сюжетну канву, подає її подекуди доволі несподівано. Він порушує такі теми, особливо гостро відчутні для нас сьогодні, як неможливість змиритися з болем втрати, прагнення знайти новий сенс існування і, звісно ж, смерті. В ході своїх пригод дерев’яний хлопчик познайомиться з самою персоніфікованою смертю і, зрештою, муситиме зробити вибір між безсмертним існуванням у формі дерев’яної ляльки чи повноцінним життям смертного, наділеного людською душею. На окрему увагу заслуговує естетика мультфільму, далека від типових для жанру яскравих кольорів і гладеньких форм.

Не обійшлося без мінусів: перенісши дію до фашистської Італії, режисер робить одним із другорядних персонажів мультфільму самого італійського диктатора Беніто Муссоліні. Спочатку це здається навіть цікавим і нестандартним ходом, однак зрештою стає зрозуміло: цей задум себе не виправдав. Виглядає так, що єдиною метою режисера було для власного задоволення позбиткуватися з Муссоліні у стилі малювання вусів і рогів на портретах мертвих письменників у хрестоматіях. Тож якщо ви не можете назвати себе поціновувачем «низького» гумору — майте на увазі: музична кульмінація мінісюжету про Муссоліні вам може не сподобатися.

3.«Пісня моря» (2014)

Цей мультфільм від творців мультфільму «Таємниця абатства Келс» про життя у середньовічному абатстві також заснований на ірландській міфології та історії. 

Дія відбувається на маленькому ірландському острові наприкінці ХХ століття. Доглядач маяка на ім’я Коннор закохується у діву-селкі — чарівну істоту, представницю «тюленячого народу», здатну набувати людської подоби. У них народжується син Бен, який виявляється звичайною людиною, а потім — донька Сірша, яку матір з невідомої причини залишає на березі та зникає у морі. Минає час, і Сірша знаходить загадкову білу одіж: виявляється, що дівчинка — селкі, як і її матір, а це вбрання дає їй здатність перетворюватися на тюленя. Виявивши це, батько викидає чарівне вбрання у море, а бабуся дітей, незадоволена тим, що вони зростають далеко від цивілізації, забирає їх до міста. Діти, засмучені тим, що їм не дозволили забрати з собою улюбленого собаку, втікають. Дорогою вони знайомляться з духами мертвих, які розповідають про лиху чаклунку, що позбавляє їх вічності, перетворюючи на каменюки без почуттів та думок. Виявляється, колись ця чаклунка пережила свою особисту трагедію, і тепер вважає, що робить добро, позбавляючи світ страждань та смутку. Тепер Сірша повинна втрутитися в цю історію: врятувати себе та інших мешканців чарівного світу, допомогти лиходійці зцілити її рану і, зрештою, зробити вибір між двома світами, на перетині яких вона живе.

4.«Коко» (2017)

На перший погляд, цей мультфільм — про пригоди хлопчика, який потрапив у країну мертвих, щоб побачитися зі своїми померлими родичами, — може здатися не найкращим вибором. Його сюжет побудований навколо мексиканського Дня мертвих — свята, в якому християнський спомин Усіх померлих вірних тісно переплітається з язичницькими традиціями. Однак, якщо поглянути глибше, стає зрозуміло, що ключова ідея цієї історії полягає не у барвистих костюмах і не в декораціях із черепами.

Згідно з повір’ям, цього дня двері між світами живих та мертвих відчиняються, і померлі можуть відвідати своїх рідних. Але є умова: портрет померлого повинен бути на сімейній «офренді» — своєрідному вівтарі з фотографіями тих, хто вже залишив цей світ, та предметами, які про них нагадують. Якщо ж у світі живих не залишиться нікого, хто пам’ятав би про покійного, він «помирає назавжди», перетворившись на пелюстки квіток…

Звісно, ця історія не відповідає тим розділам Катехизму, в яких ідеться про смерть і життя вічне. Але у символічній та доступній формі вона транслює як дітям, так і дорослим дуже важливу думку: мертві потребують нашої пам’яті про них — а отже, і наших молитов, бо їхня доля у посмерті безпосередньо залежить від нас.