Як повідомляє Варшавська провінція отців-редемптористів, учора, в неділю 19 лютого 2023 р., в Тарнові (Польща) у віці 59 років помер о. Казимир Пьотровський CSsR.
У згромадженні Найсвятішого Іскупителя він провів 37 років, і з них 32 роки був священником Бога Всевишнього.
Похоронна Свята Меса відбудеться у вівторок 21 лютого, о 12:30 в санктуарії Божої Матері в Тухові.
Біографічна довідка
Казимир (Казімєж) Пьотровський народився 2 лютого 1964 року в Ястшембі (Тарновська дієцезія). З редемптористами познайомився під час парафіяльних місій, які в його рідній парафії провадили отці Станіслав Щурек і Альфонс Мазур. 1983 року вступив до Згромадження.
Відбувши новіціат у Любашовій, перші обіти склав 2 лютого 1986 р., а довічні — 15 серпня 1990 р. Пресвітерські свячення прийняв 25 травня 1991 р. в Тухові з рук єпископа Юзефа Жицінського. Після висвячення працював у Мєжині. 1993 року був скерований для служіння до Дрогобича, в Україну, де став, зокрема, редактором квартальника Львівської архідієцезії «Радість віри».
На межі тисячоліть проводив місії у Глогові, після чого був призначений «аніматором духовного і спільнотного життя редемптористів у Любліні», де займався передусім побудовою нового осередку, а також здобув подипломну освіту в царині бухгалтерії та фінансів.
2005 року перенесений до Варшави, до Провінціального дому, щоб бути віцеекономом провінції. У 2011-2019 рр. був економом Варшавської провінції редемптористів. Опісля був призначений до Тухова.
Довгі роки очолював Секретаріат закордонних місій свого Згромадження, а також Літургійну комісію.
Був великим шанувальником Божої Матері Неустанної Допомоги, поширював Її культ.
Довгі роки ніс хрест хвороби. Помер 19 лютого 2023 р. в Тарнові.
«Це велика втрата для Церкви і редемптористів»
Про священника, який приїхав у молоду незалежну Україну, щоб відбудовувати в ній віру, надію і любов, для CREDO розповів владика Мар’ян Бучек, вислужений єпископ Харківсько-Запорізький, який від своїх свячень у 1979 році служив у Львівській архідієцезії та був її єпископом у 2002-2007 роках.
— Отець Казимир Пьтровський працював у Львівській архідієцезії з початку 1990‑х років, — сказав єпископ Мар’ян. — Він душпастирював у Трускавці та в Дрогобичі, де мають свій Дім редемптористи східного обряду. Працюючи у Львові, заснував видання «Радість віри». Це був радше журнал, але вигляд мав газетний — я пам’ятаю ті великі шпальти. Пізніше він став журнального формату.
Отець Казимир — це священник, який був дуже добре підготовлений для праці в мас-медіа. Він і сам багато статей писав, і видавав багато, готував і видавав календарі Львівської архідієцезії. А ще він багато спілкувався з людьми.
По кільканадцяти роках праці в Україні повернувся у Польщу, бо йому згромадження редемптористів призначило нове місце служіння. Але й там отець постійно цікавився життям Церкви, яка відроджувалася тут, в Україні.
Єпископ-емерит Мар’ян Бучек
Він був тут під час візиту до нас папи Йоана Павла ІІ, у 2001 році, писав до «Радості віри». А що був директором у Секретаріаті закордонних місій згромадження, то довгі роки нам допомагав також і фінансово — щоб ми надалі могли видавати календарі дієцезії та щоб наша «Радість віри» продовжувала виходити друком. Після його від’їзду справу продовжили інші священники, і я також особисто брав у цьому участь. Видання існувало досить довго, попри різні труднощі з друком, а принаймні, до самої відставки кардинала Мар’яна Яворського, який цю справу пильнував. Там друкувалися статті не виключно польською мовою. Спершу, звісно, це було польськомовне медіа; але потім ми стали додавати статті українською мовою, щоб нам не докоряли, нібито Католицька Церква це «польська»: Львівський регіон чутливий до цього питання. А люди були раді, читаючи статті про свої парафії: «О, добре, про нас написали!»
Це дуже велика втрата для нашої Римо-Католицької Церкви в Україні, а також для Згромадження отців-редемптористів. Отець Казимир Пьотровський — це була людина, яка нам показала, що можна — і треба — про Церкву говорити через медіа.
Фото санктуарію Божої Матері Туховської — з ФБ Sanktuarium w Tuchowie
фінансово.
Щиро дякуємо!
