Роздуми над Словом Божим на Попільну Середу — перший день Великого посту
Коли ми приглянемося історії спасіння, то побачимо, що сам Господь дуже часто діє в укритті. Створив Всесвіт, але ми Його не бачимо. Можемо пізнавати Творця, споглядаючи на красу створіння. Сотворив людину на свій образ і власну подобу, але цей образ і ця подоба теж приховані. Потрібні нам очі віри, щоб у ближньому побачити присутність Бога. А коли людина согрішила, Творець почав її кликати: Де ти? Древні коментарі говорять, що Бог не хотів Адама виставити на посміховисько, тому не лякав його зненацька, делікатно кликав, щоб спонукати його до навернення.
Чинити молитву і милостиню в тайні — це Божий спосіб буття. Наш Небесний Отець не накидає нам своєї присутності. Дає нам багато благодатей і добра, а сам скромно чекає біля дверей нашого серця.
Ці слова на початку Великого посту впроваджують нас в дійсність навернення, яке не полягає в зовнішній активності, а глибокій переміні нашого серця. Нехай Святий Дух нам в цьому допоможе.