Британські видання, зокрема «The Telegraph» і «The Guardian», представили результати найновішої британсько-іраксько-американської експедиції на територію стародавнього міста Ґірсу, що в південному Іраку.
У знайдених там руїнах палацу, храму та бібліотеки, якій 4500 років, відкрито нові тексти, записані клинописом на глиняних табличках. Як каже доктор Себастьєн Рей із Британського музею, керівника археологічних розкопок, «це важливі матеріали, прочитання яких може заповнити прогалину в розумінні стародавньої поеми ‘Ґільґамеш’, яка, своєю чергою, надихала деякі фрагменти Біблії, зокрема біблійну розповідь про потоп у Книзі Буття, 6‑8».
Археологічні дослідження в Ґірсу вже 140 років тому розпочали французи, які відкрили там шерег артефактів із майже невідомої тоді стародавньої шумерської культури, періоду 4500-1900 років до Христа. Першим і найвідомішим дослідником був Ернест де Сарзек — який, однак, 1901 року перервав свою діяльність, можливо, через клопоти зі здоров’ям.
«Спершу мало хто вірив у сенс провадження цих робіт. Я часто чув коментарі, що там [в Іраку] марную свій час і гроші платників податків, призначені на діяльність Британського музею. Але фінансова допомога прийшла від американців, із Getty Museum у Лос-Анджелесі. Його представник доктор Тімоті Поттс мав сильне прагнення розширити наші знання про це, можливо, найважливіше на сьогодні місце досліджень (стародавньої) культури і цивілізації, про які ми все ще замало знаємо», — сказав доктор Рей.
Розкопки у Ґірсу, розпочаті 2015 року, принесли відкриття палацу напівміфічного царя Гудеї та храму божества Нінґірсу, який, на думку д‑ра Рея, «міг колись відігравати таку саму роль, як сьогодні — Аль-Кааба у Мецці в Саудівській Аравії». Також там знайдено не відомі раніше тексти, записані на глиняних табличках характерним клинописом. На думку британського археолога, «знайдені тексти стосуються повсякденного життя мешканців Ґірсу, але — що важливо — схоже на те, що там є також фрагменти 4000-річного ‘Ґільґамеша’, які могли бути використані в Біблії, зокрема в розповіді про потоп».
«Ґільґамеш» — це повість про царя-завойовника, який бореться з демонами. По смерті свого товариша він прагне пізнати «джерело вічного життя». У своїй мандрівці зустрічає чоловіка на ім’я Утнапіштім, який, як вибранець богів, збудував корабель, що зберегло йому життя під час потопу.
Коментуючи свіжі знахідки в Ґірсу, директор Британського музею д‑р Гартвіґ Фішер сказав: «Хоча наші знання про шумерську цивілізацію донині вельми обмежені, та ці відкриття в забутому палаці й храмі криють у собі незвичний потенціал. Вони проливають нове світло на різні події в тій культурі, але також і на інші, пізніші».
Ґірсу було стародавнім містом, яке заснували шумери в південній Месопотамії, близько 20 км на північ від Лаґаша — одним із трьох (окрім Лаґаша та Сірарана) головних центрів міста-держави Лаґаш. Ґірсу, швидше за все, виконувало функцію політичного осередку в давньошумерський період, і столиці — за царювання Гудеї (перша половина ХІІ ст. до Христа). Після перенесення столиці до Лаґаша Ґірсу зберегло роль релігійного центру; там були храми Нінґірсу — покровителя міста, і богині Бау. Руїни цього міста розташовані на лівому березі каналу Шатт аль-Ґарраф, на півдорозі між Тигром і Євфратом, за 300 км на південний захід від Багдада. Місто втратило своє значення після падіння ІІІ Урської династії.
Шумерська табличка клинописом
Це — перше шумерське місто, яке дочекалося широких археологічних розвідок. За його розкопки першим узявся Ернест Шокен де Сарзек (1837–1901), французький консул у Басрі, який провадив їх у 1877-1900 роках, організувавши 11 експедицій, а подальшими керував. Їх провели Ґастон Крос, Андре Парро, а також Анрі де Женуяк — священник, археолог, фахівець з ассирології. До 1933 року в Ґірсу відкрили, зокрема, архів шумерських глиняних табличок, заповнених клинописом, циліндричні печатки, «стелу шулік» із рельєфним зображенням перемоги шумерського царя Еанатума, володаря Лаґашу, над сусіднім містом-державою Умма, та інші пам’ятки.
фінансово.
Щиро дякуємо!
