Щороку 7 березня ми вшановуємо святих Перпетую та Феліциту, молодих матерів, які були ув’язнені й замордовані у стародавньому Римі.
Технічно Феліцита була служницею Перпетуї, але їхня тісна й тепла дружба була набагато більшою за цей опис.
Їхня дружба допомогла їм обом стати кращими. Вони підбадьорювали одна одну у вірі та допомагали одна одній залишатися непохитними перед лицем переслідувань.
Їхня історія змушує задуматися про те, як важливо мати хороших друзів-християн, які можуть бути для нас підтримкою та підбадьоренням у нашому власному паломництві до неба.
Кажуть: «Ти той, ким ти себе оточуєш». Друзі справді впливають на нас, добре чи погано.
Я бачила це у своєму власному житті, коли навчалася у католицькій середній школі, де мені пощастило потрапити до великої групи друзів. Ці друзі запрошували мене з ними на щоденну Месу або кликали зазирнути до шкільної каплиці, щоб «просто привітатися» з Пресвятим Таїнством. Завдяки їм я зростала у своїй вірі, і я була вдячна за їхній позитивний вплив.
Через багато років, у коледжі, я потрапила в інший колектив і почала витрачати занадто багато часу на вечірки замість того, щоб зосереджуватися на навчанні. Я знову відчула важливість хорошої дружби, коли одна з тих чудових шкільних подруг прийшла провідати мене в університеті.
Побачивши, як я почала проводити час, вона суворо поговорила зі мною. «Ти краще за мене знаєш, що не варто так витрачати час, — з любов’ю порадила вона мені. — Ти знаєш, що Бог не хоче, щоб ти так провела свої студентські роки».
Її слова були саме тим, що мені потрібно було почути. Вона була досить хорошою і вірною подругою, щоб сказати мені те, що мені було потрібно, хоча я впевнена, що вона почувалася дещо незручно.
Ця розмова зупинила мене на хибному шляху, і я вирвалася з тієї своєї дурної фази завдяки її чесній жорсткій любові.
Хороші друзі змінюють наше життя на краще, незалежно від того, заохочують вони нас робити добро чи застерігають від поганих справ.
Мені неймовірно пощастило мати друзів, які запрошують мене піти з ними на адорацію, які просять мою сім’ю долучитися до них для спільної молитви Розарію або запрошують на родинну вечерю, які підтримують і заохочують мене на шляху до неба. Ми з чоловіком переїхали у нове місто кілька місяців тому, щоб бути ближче до цієї яскравої спільноти католицьких сімей.
Кожному з нас потрібні друзі, які надихатимуть і заохочуватимуть нас у нашій вірі, допомагатимуть нам ставати кращими людьми. Кожній Перпетуї потрібна Феліцита, і я безмежно вдячна своїм дорогим друзям, які відіграють цю роль у моєму житті.
Переклад CREDO за: Тереза Чівантос Барбер, Aleteia