Ми стараємося робити все можливе. Так очільник ватиканської дипломатії описує зусилля Святого Престолу, пов’язані з пошуками шляхів для припинення війни в Україні.
«Очевидно, що в цей момент найбільшим дипломатичним викликом для світу й міжнародної спільноти є війна в Україні», — зазначив в інтерв’ю для «EWTN/Vatican» архієпископ Пол Річард Ґаллагер, секретар у справах стосунків Святого Престолу з державами та міжнародними організаціями — пише Vatican News.
Значна частина цієї розмови, під час якої співрозмовники торкалися різних тем, була присвячена Україні, а розпочалася вона з прохання журналіста поділитися враженнями від візиту в Україну, яку очільник ватиканської дипломатії відвідував наприкінці травня 2022 р.
Народ великої рішучості
Архієпископ Ґаллагер зазначив, що подорож стала нагодою побачити наслідки російської агресії, зокрема, відвідини Бучі, Ірпіня та околиць Києва. Але найбільше враження на нього справили зустрічі «з людьми — дуже мужніми, дуже рішучими перед обличчям величезних викликів».
«Складається враження, що ми бачимо владу та народ великої непохитності, великої рішучості не здаватися легко. І насправді очевидно, що вони не здалися на початку, як дехто очікував. І саме тому вони досі продовжують боротися за свою країну», — мовив секретар у справах стосунків із державами і міжнародними організаціями.
Зберегти живою мрію про мир
«Ми можемо старатися підтримувати те, що я називаю мрією про мир», — так архієпископ Ґаллагер відповів на запитання про те, який внесок може зробити ватиканська дипломатія.
«Ми можемо говорити про діалог, про мир, хоча це слова, які в багатьох сферах у цей час не цінуються. І ми до цього ставимося з розумінням. Ми розуміємо страждання українського народу», — зазначив ієрарх, додаючи, що їхнім завданням, натомість, є підтримувати принаймні якісь контакти також із російською владою.
«Ми також можемо й надалі підтверджувати нашу готовність брати участь у будь-якому мирному процесі, в різного роду переговорах, надати нашу всесторонню допомогу», — пояснив очільник ватиканської дипломатії, визнаючи, що на цей час не видно відкритості на це, але пропозиція залишається актуальною. І позиція Святого Престолу та Святішого Отця, за його словами, — зробити все можливе, щоб допомогти, як от спроби сприяти обміну полоненими. «Ми також стараємося хоча б якось допомогти в справі тих дітей, які були депортовані, в чому маємо певні результати», — стверджує він.
Не опускати руки
Секретар Святого Престолу в справах стосунків із державами і міжнародними організаціями висловив свій сумнів щодо того, чи є на цей час відкритість на щирий діалог у добрій вірі.
«Зрозуміло, що росіянам потрібно надсилати Києву іншого роду сигнали, коли мова йде про агресію, якщо вони справді хочуть вірити, що люди прагнуть говорити про мир. Також і позиція президента Зеленського є дуже чіткою щодо того, коли і в який спосіб він можливо буде готовий думати про мир», — каже архієписиокп, зазначаючи також, що саме в таких ситуаціях приходить час усвідомити потребу й корисність дипломатії, «не розмахувати у відчаї руками, кажучи, що нічого неможливо зробити». «Ми можемо зробити більше. І ми повинні спробувати», — наголошує ватиканський дипломат.
Очільник ватиканської дипломатії припускає, що попереду — «тривала війна на виснаження».
«Спротив може бути сильним. Але й агресія так само, мабуть, дуже сильна. Тож я думаю, що ми повинні бути готовими до тривалого шляху. А також ми мусимо, в певному сенсі, намагатися працювати над тим, щоб довести, що я помиляюся, тобто, що є можливість якнайшвидше досягти якесь рішення на користь тривалого та справедливого миру», — підсумував архієпископ Пол Ґаллагер.
фінансово.
Щиро дякуємо!
