Найближчі друзі та колеги Падре Піо надали безліч різних свідчень про видіння, що їх пережив святий, починаючи з 20-річного віку і аж до останніх хвилин свого життя.
У своїй автобіографічній книзі «Я… Свідок Отця» брат Модестіно да П’єтрельчіна, духовний син Падре Піо, згадував своє життя зі святим. Зокрема, він розповів, що сталося, коли він відвідував свого хворого батька:
«(…) Я побачив його у ліжку. У нього була температура. Він нещодавно повернувся з Сан-Джованні-Ротондо. (…) Він сказав, що після сповіді запитав у Падре Піо: “Отче, коли ми знову побачимося?” І той відповів: “Ми побачимося у загробному житті. Передавай вітання нашій рідній землі”.
Я був засмучений. (…) Повернувшись до монастиря, я розмірковував, що він хотів сказати.
Тієї ночі я насилу заснув. Наступного дня, на світанку, прийшов мій двоюрідний брат Козімо і викликав мене. (…) Він сказав, що опівночі мій батько намагався встати з ліжка, бажаючи подихати повітрям, але його вбив інсульт. Я мовчки плакав і згадував отця Піо та значення його слів.
Отець Піо прийняв мене з великою любов’ю і висловив мені співчуття, а коли я запитав його, чи мій батько на небі, він відповів: “Він був сином провини. Він має відбути покарання”. Я зрозумів, що мій батько у чистилищі, і запитав: “Отче, чи можу я сказати моїй родині, що треба відправляти Григоріанські Меси у його намірах?”
Він відповів: “Якщо твоя родина може це зробити, просто скажи їй про це!”
Я повернувся до П’єтрельчіни. Я повернувся пішов у сільську місцевість, щоб жебракувати, і жертвував кожен крок, кожне зусилля, кожне умертвіння з єдиним наміром: підтримати благословенну душу мого батька.
Через кілька місяців падре Піо покликав брата Джованні Ламарроне, мого співбрата у новіціаті, і звелів йому: “Скажи братові Модестіно, що його батько в безпеці. Він був врятований його молитвами і намірами. Тепер він на небесах”».