Ніколи не пізно починати молитись і робити добрі вчинки!

Час спливає, і ось уже незабаром — кінець Великого Посту.

Ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії єпископ Леон Дубравський, голова Катехетичної комісії, розповідає читачам CREDO, яку роль відіграють дії у життя християнина, чому варто бути вимогливим до себе, а також про те, що ніколи не пізно починати молитися, робити добрі вчинки і постити — навіть якщо Великий Піст уже виходить на фінішну пряму.

— Церква дає нам євангельський рецепт: молитва, піст і добрі вчинки. У час війни Великий Піст вимагає від нас учинків, конкретних дій. Тоді плоди наших зречень будуть видимі. Тоді вони взагалі будуть, ці плоди.

Я ще коли працював у Хмільнику, пригадую, давав молоді завдання на Великий Піст, щоб молилися і підкріплювали свою молитву вчинками, конкретними ділами милосердя: провідали когось, кому самотньо; поспілкувалися з кимось, хто потребує розмови; почитали з кимось Святе Письмо; допомогли по господарству… Я пригадую, яку радість відчували ці молоді люди — це була радість від примножування добра. І ті, кому вони допомогли і приділили свій час, теж раділи спілкуванню з молодими людьми.

Не треба думати, що раз уже Піст майже закінчився, то ми вже «не встигнемо» з постановами, що вже час втрачено і шанс змарновано. Ні, ніколи не пізно починати молитися і робити вчинки милосердя. Поки ми живі, то все можемо змінити і почати знову. Одна мама сплела дітям тернові вінки на піст і дала завдання: за кожний добрий вчинок вкладати у вінок квіточку замість тернини. І так тернові вінки «розквітли» до Великодня, а діти змогли наочно побачити, скільки добрих учинків зробили. Ми ще маємо час «розквітнути» добрими вчинками і молитвою. Стільки людей потребує зараз нашої допомоги, нашої присутності, підтримки, доброго слова, нашої молитви!

Як сказав св. Йоан Павло ІІ: «Вимагайте від себе, навіть якщо інші від вас не вимагають». Бути добрим християнином зобов’язує власне до цього — щоб бути вимогливим до себе. Маємо ставити собі високу планку, щоб треба було докладати зусиль. Ісус після свого сорокаденного перебування на пустині вийшов переможцем. Він показав нам, як це зробити, тому ми теж зможемо.