«Називаю вас друзями, бо все Я вам об’явив, що чув від Отця Мого» (Йн 15, 15).
Дружба може бути джерелом не лише духовного зростання, але й великої радості та задоволення — отже, розірвання дружби через зіпсуття стосунків може стати причиною значного болю та горя. Суперечки, розбіжності чи непорозуміння можуть припинити стосунки, які були життєдайними та збагачувальними.
Якщо це сталося з вами, наберіться духу; деякі святі також мали цей нещасливий досвід. Найяскравіший приклад того, що дружба закінчується, це приклад самого Ісуса, бо один із учнів зрадив Його.
Коли Юда Іскаріот привів вартових у Гетсиманський сад, щоб заарештувати Господа, Ісус звернувся до нього «друже» (Мт 26, 50) без іронії та сарказму, а щиро і з любов’ю. Господь був готовий простити Юду за те, що він зробив, але Юда відмовився; так стосунки дійшли свого трагічного кінця — не тому, що так хотів Ісус, а тому, що Юда впав у відчай після своєї зради і повісився.
Святі та їхні випробування дружби
Відомо про кілька випадків дружби між святими, що зазнавала випробувань. Святий Павло і святий Варнава були близькими друзями. Саме Варнава познайомив Павла зі святим Петром та іншими апостолами.
Прийняття Павла Варнавою допомогло іншим раннім християнам подолати підозри щодо колишнього гонителя Церкви, і два апостоли були обрані Святим Духом, щоб разом займатися місіонерством. Варнава попросив свого юного небожа, святого Марка, супроводжувати їх; однак під час подорожі Марк з невідомої причини повернув назад, що розлютило Павла. Коли два апостоли готувалися до чергової місіонерської подорожі, Варнава знову хотів взяти з собою Марка, але Павло, пам’ятаючи колишню непостійність юнака, не дозволив цього, що призвело до тимчасової суперечки між двома друзями.
У четвертому столітті святий Геліодор зустрів у Італії святого Єроніма, став учнем і, зрештою, другом великого вченого. Він навіть допоміг профінансувати переклад Єроніма Біблії латинською мовою, відомий сьогодні як «Вульгата». Коли Єронім і його учні пішли до Святої Землі, Геліодор пішов за ними, але відмовився приєднатися до їхнього відлюдницького життя в пустелі, бо відчував що Бог не покликав його до такого способу життя.
Єронім, відомий своєю лютою вдачею, був дуже засмучений і дорікнув за це Геліодорові в емоційному листі. Геліодор повернувся до Італії, де був призначений єпископом невеликого містечка Алтіно; він продемонстрував великодушність і поблажливість, продовжуючи надсилати Єронімові фінансову підтримку.
Святі Василій та Григорій
Іноді розбіжності в характері можуть погіршити дружбу. Класичний приклад — святі Василій та Григорій з Назіанзу.
Василій був комунікабельним, сильним і рішучим; натомість, Григорій — чутливим, сором’язливим і замкнутим. Обидва чоловіки були висвячені на священників: Василій із великою охотою, Григорій навпаки — дуже неохоче, і обидва на деякий час пішли в монастир. У 370 році Василій був призначений єпископом Кесарії, і він виявився добре придатним для активної ролі у захисті церковного вчення від єресей того часу.
Через два роки він, своєю чергою, призначив свого друга Григорія єпископом Сасіми. Але замість того, щоб поїхати туди, Григорій залишився в Назіанзі, щоб допомагати своєму батькові, який був там єпископом (на початку існування Церкви від священнослужителів не вимагали целібату). Це дуже розлютило Василія, звиклого домагатися в таких справах свого. Згодом, однак, двоє друзів помирилися, і якби це примирення не відбулося під час їхнього земного життя, ми можемо бути впевнені, що воно відбулося б на небесах.
Дар
Дружба — це дар Божий; за словами святого Елреда з Ріво, «Бог є дружбою». Ось чому святий Франциск Сальський міг сказати: «Дружба, розпочата в цьому світі, відновиться і ніколи не буде розірвана». Ця думка може бути розрадою, якщо ви засмучені через кінець колись плідної дружби; ви можете бути певні, що у Царстві Божому всі розбиті стосунки будуть зцілені та вдосконалені. (Якщо ви не хочете відновлювати стосунки з кимось навіть на небесах, вам краще почати молитися про переміну серця, бо єдиний спосіб уникнути когось у вічності — це коли один із вас або ви обидва уникнете Царства Божого).
Наша турбота про духовне благополуччя друзів завжди враховує ризик, що вони образяться або розсердяться на нас, але кожна дружба — навіть розірвана — може виявитися благословенням, якщо дивитися на неї з точки зору вічності.
Думки святих
«Коли я виснажений негараздами світу, я беззастережно віддаюся любові тих, хто мені особливо близький. Я знаю, що можу спокійно довірити свої думки і міркування тим, хто палає християнською любов’ю і хто став мені вірним другом. Бо я доручаю їх не іншій людині, але Богові, в якому вони живуть і через якого вони є тим, чим вони є», — святий Августин
«Тим, хто живе у світі і бажає прийняти правдиву чесноту, необхідно єднатися разом у святій та священній дружбі», — святий Франциск Сальський.
«Якби людині довелося зазнати образ, побоїв і ув’язнення заради одного зі своїх друзів, як прикро би їй було знати, що її друг нічого про це не пам’ятає і навіть не хоче, щоб люди про це говорили. Але як йому було би приємно знати, що друг завжди з ніжністю говорив про це і часто дякував. Отже, Ісус Христос відчуває велике задоволення, коли ми з любов’ю і вдячністю згадуємо про Його болі, страждання та смерть, що Він витерпів за нас», — святий Альфонс Ліґуорі.
Що можна спробувати
Святий Августин каже: «Коли ми страждаємо від бідності, сумуємо через втрату, хворіємо чи відчуваємо біль, дозвольте добрим друзям відвідати нас. Нехай вони будуть людьми, які можуть не тільки радіти з тими, хто радіє, але й плакати з тими, хто плаче. Нехай це будуть люди, які знають, як дати корисну пораду і як залучити нас до того, щоб висловити власні почуття в розмові».
Треба прагнути бути хорошим другом, про якого говорить Августин, навіть для своїх колишніх друзів — особливо коли вони зазнають нещастя. Це буде ознакою справжнього християнського милосердя з вашого боку і може навіть зробити можливим подальше примирення, якщо ваша дружба розірвана.
Важливо зберігати дух милосердя до колишніх друзів, навіть якщо вони поводяться з вами несправедливо. Коли святого Томаса Мора засудили до смерті за відмову прийняти недійсний шлюб короля Генріха VIII, він сказав своїм суддям, серед яких були його друзі й колеги: «Оскільки святий Павло тримав одяг тих, хто забив святого Стефана камінням до смерті, а тепер вони обидва є друзями на небесах і будуть ними вічно, так і я справді вірю та від усього серця молитимусь, щоб, хоча ваші світлості вже стали моїми суддями на землі, ми могли зустрітися на небесах у вічному спасінні».
Переклад CREDO за: о. Джозеф М. Еспер, Catholic Exchange
фінансово.
Щиро дякуємо!
