Троянда — квітка, що вирізняється прекрасним виглядом і розкішним ароматом, визнана королевою квітів. Але неодмінним елементом цієї квітки є колючки. Як каже легенда, у раю троянда колючок не мала, вони з’явилися після первородного гріха.
Святий Амвросій (бл. 340-397) у «Гексамероні» написав: «Колись серед квітів земних без колючок росла троянда, найпрекрасніша квітка сяяла весняною красою, не справляючи жодних прикрощів. Пізніше, однак, прекрасну квітку оточити колючки, що були немовби відображенням людського життя, в якому задоволення, що їх люди знаходять у своїх вчинках, колеться колючками клопотів, що їм сусідує. Благополуччя нашого життя оточене різними клопотами так, що сум єднається з радістю. Отож навіть якщо хто втішається чи то бистрим розумом, чи життя йому погідно складається, — повинен пам’ятати, що, хоча раніше ми цвіли в пречудовому раю, то нині, силою покарання і вироку правомірного, розум наш страждає від колючок, а дух наш зазнає нестерпних мук. І якщо ти, людино, пишаєшся гідністю роду, могутністю влади чи блиском чесноти, то колючка завжди тобі близька, завжди є страждання. Тому постійно приглядайся до того, що в тобі недоброго. Ти зростаєш серед терня, краса не триває довго, хутко час кожного спливає і квітка в’яне».
Троянда — цариця квітів — стала символом Цариці Неба, Пресвятої Діви Марії, яку Церква називає Rosa speciosa (троянда прекрасна), Rosa mystica (троянда містична) або Rosa coeli (троянда небесна). Однак у випадку цієї особливої троянди звертають увагу на те, що в ній колючок немає. Марію, яка була вільна від первородного гріха, названо Rosa sine spina, Rosa spina carens — трояндою без колючок. Марія, Непорочно зачата, розквітла серед колючок і тернин грішного людського роду, не маючи колючки гріха.
Також Богородицю називають Зціленням хворих та Ліками грішних. Свідчать про це слова середньовічного поета: Ave rosa/ sine spina,/ peccatorum medicina (радуйся, трояндо без колючок, ліки грішників). На це вказав також папа Інокентій ІІІ в одному зі своїх гімнів: «Благай же за мене Творця,/ щоб мене від гріхів очистив/ і пекло мене не проковтнуло./ О трояндо без колючок,/ Ліки грішників, / заступися за мене перед Богом,/ щоби звільнив мене від бурі/ світу цього, такого нечистого».
Папа Інокентій ІІІ
Троянду цінували як лікувальну рослину. Натуралісти й медики підтверджували, що троянда — дієві ліки від різних хвороб. Уже Гіпократ (бл. 460-370 р. до н. е.), давньогрецький лікар, знав терапевтичні властивості троянд. Також Пліній (бл. 23-79 р. н. е.), римський історик і письменник, подібно як Гален (130-200 р. н. е.), римський лікар і письменник, описували застосування троянд у медичних практиках. Для лікування використовували як квіти, так і інші частини рослин, із яких виготовляли препарати: напари, наливки, екстракти, соки, сиропи, олійки, порошки, мазі, бальзами, краплі. Підкреслювалося, що троянда має ефект очисний, в’яжучий, протизапальний та сечогінний. Використовували троянди і при лікуваннях хвороб очей, і при болях серця, зубів та горла, при лікуванні виразок. Загально поширеним було переконання, що троянда впливає на мозок: як заспокійливе та зміцнювальне. Одним словом, троянда надавалася для лікування різних недомагань, і вживали її як ліки від найрізноманітніших хвороб.
Подібно і християни вважають Пресвяту Діву Марію дієвими ліками, заносячи до Неї благання як у хворобах душі, так і тіла. Так молився св. Герман Константинопольський (помер бл. 734 р.):
«Ти, Діво, єдина моя від Бога утіха, божественна роса на розпалений жар душі моєї, що на пересохле моє серце стікаєш краплями, затемненої душі моєї найсвітліший світильник, провідниця моя в дорозі, міць у слабкості, шата моєї нагості, багатство для моєї вбогості, для невиліковних ран моїх ліки, сліз моїх утихомирення, межа моїх зітхань, відвернення нещасть, полегшення болів, розв’язання пут, надія спасіння, вислухай мої прохання! Змилосердься надо мною, схилившись над сльозами моїми, май до мене співчуття, Мати милосердного Бога!»
Анонімний автор середньовічного трактату під назвою «Корона Діви», вдячний за отримані благодаті, написав: «Твої ліки приходять із допомогою в хворобі, допомагають у труднощах, полегшують труди, втішають у болю; в переслідуваннях дають допомогу, в сумнівах — розраду, лікують хвороби тіла, усувають вади серця. Тому хтось сказав: ‘У кожному нещасті доброта Діви прибуває з допомогою і спроможна допомогти’».
фінансово.
Щиро дякуємо!
