На іконах і образах св. Антоній Падуанський зображений не тільки з Дитям Ісусом на руках (бо так об’явився йому Господь під час читання Біблії), але і з ліліями — традиційним символом чистоти.
В день цього святого по францисканських храмах є не тільки Меси на спомин чи свято, або й парафіяльні відпусти. Із цим днем пов’язані також інші звичаї і традиції. Одним із них є освячення лілій, які за його ім’ям так і звуться — «лілії святого Антонія».
Освячення символу святості
Лілії в день його спомину освячують як вираження вдячності й на знак вшанування св. Антонія Падуанського. Пелюстки освячених квітів, коли їх із молитовною пам’яттю зберігають удома або носять із собою, мають допомагати людям при хворобах та інших стражданнях. Святий Антоній з Падуї дуже часто зображуваний із лілією в руці. На одних зображеннях побачимо лілію десь біля його обличчя, на інших — біля нього, наприклад, на столі, або її тримають ангели, або вона росте поруч. Інколи квітку тримає Дитя Ісус на руках святого.
Лілія стала символом Діви Марії, Її чистоти, дівоцтва, невинності і простоти. І дуже ймовірно, що саме тому лілія опинилася на зображеннях св. Антонія: він дуже часто говорив у своїх проповідях про її символічне значення.
Lilium Candidum — лілія біла, яку ще називають “лілією святого Антонія”
У проповіді на XV неділю після П’ятдесятниці читаємо:
«Зверни увагу, що лілія має три властивості: ліки, краса і запах. Ліки містяться в її корені, краса і запах натомість у квітці. Ці три властивості представляють покутників, убогих духом, хто розпинає члени свої х вадами їхніми та пожаданнями, зберігають у серцях смирення, щоб задушити безсоромність пихи, зберігають чистоту тіла і поширюють довкола запах доброї слави».
Скорочено викладаючи слова святого, можна сказати, що лілія це символ святості людського життя, символ душі, з милосердя Божого очищеної від гріхів. Згадуючи в цій проповіді слова Господа Ісуса, який говорив про прекрасне «вбрання», тобто вигляд «лілій польових» (Мт 6, 28), св. Антоній вважав, що на полі, яким є світ, лілії — тобто чистоту людини — потрібно оберігати, турбуватися про них, а це вимагає чування. Потрібен певний героїзм, щоби гарно квітнути в полі, тобто посеред світу, де так легко може бути знищена подвійна краса цієї квітки, тобто краса святості і запах доброї слави…
Благословення найменших
Звичай благословення дітей зберігається у францисканських храмах віддавна. Святий Антоній ще за життя зцілив багатьох дітей, і багатьох уберіг від зла. Також і по смерті він чинить багато чудес, зціляючи дітей, які не раз перебувають навіть на порозі смерті.
Хліб святого Антонія
«Хліб св. Антонія» може бути загалом менше знаний, аніж «хліб св. Агати» (його освячують 5 лютого і він має оберігати дім від пожеж). Але цікаво також те, що «хліб св. Антонія» може бути «у двох видах»: або благословення хлібців, або ж збір пожертв під такою назвою. Благословення хлібців — це пам’ять від того випадку, коли святий воскресив дитину, хлопчика, а сповнена радості матір пожертвувала борошно на хліб для міських бідняків. А збір пожертв на «хліб св. Антонія», відповідно, використовується на допомогу потребуючим.
У кожного свій німб
Один священник сказав у проповіді в день св. Антонія: ми не можемо надягнути на себе німб цього святого, бо в Бога ореол святості «скроєний на індивідуальну мірку кожного». Отож наслідувати св. Антонія не означає ходити з ліліями чи проповідувати рибам. Головне, сказав цей священник (о. Лех Доброчинський із варшави), це щоб ми свій німб не згубили, переступаючи поріг храму і виходячи у свою повсякденність.
«З огляду на Бога — в тому, що добре, я люблю себе. І так само ти повинен чинити стосовно твого ближнього, бо кожна людина це твій ближній. Бо немає когось такого, стосовно кого було би дозволено чинити зло» (св. Антоній Падуанський).
фінансово.
Щиро дякуємо!
