«Це просто тому, що ти занадто багато про це думаєш…» Якщо подумати, ця фраза з підступно прихованим у ній звинуваченням звучить божевільно: якщо чогось не відбувається, то справа у тобі, у твоєму способі життя і мислення; тобто, пара, яка дуже хоче мати дитину, приречена на бездітність саме тому, що надто сильно цього хоче.
Матильда, що написала у своєму Інстаграмі цей пост, який зібрав тисячі відгуків, каже, що порушити цю тему було непросто з огляду на це, що це також впливає і на її чоловіка. Після трьох років шлюбу та безперервних зауважень друзів і незнайомців їй знадобився час, щоб бути готовою висловитися.
Тож чого не треба казати парі, яка сподівається мати дитину, щоб не викликати у неї дискомфорту?
«Я хотіла би, щоб люди утримувалися від нав’язливих запитань, навіть якщо вони не мають на меті нічого злого. До них належить традиційне “Ти не хочеш мати дитину?” Бувають також незграбні зауваження на кшталт: “Ти маєш рацію, не поспішаючи [з народженням дитини] і насолоджуючись життям”».
«Головним чином саме ця проблема займає наш час, — продовжує Матильда. — Тому ми намагаємося жити очікуванням, щоб не перетворити його на час жалоби і спустошення. Здебільшого пара, яка не хоче мати дітей, не приховує цього, тож краще промовчати, ніж сказати щось незручне».
З іншого боку, подружжя, яке хоче мати дитину, природним чином може відкритися тому, з ким вважатиме за потрібне про це поговорити — принаймні, настільки, щоб створити саму можливість для такої розмови. Але загалом, важливо розуміти: якщо люди самі про це не говорять, не нам належить право торкатися цієї теми. Якщо сумніваєтеся — тримайте язика за зубами. Краще просто тихо помолитися.
Є також багато людей, які постійно змушують жінок відчувати провину, кажучи: «Якщо ти не вагітнієш, це тому, що ти робиш це або не робиш того». Для Матильди це є доказом того, що люди не розуміють предмета розмови, бо коли ви знайомі зі сферою безпліддя, то знаєте, що йдеться не про безпліддя жінки, а про безпліддя пари.
«Усі люди мають свою думку про плідність інших людей, що додає страждань до болю через відсутність дитини. Давайте не забувати, що фертильність залишається таємницею, і я сумніваюся, що двоюрідний брат вашого дядька має рішення, якщо лікарі його ще не знайшли».
Коли пара стикається з безпліддям, це часто впливає і на їхні стосунки з друзями. Але не варто позбавляти цю пару радості чужих дітей. «Це завжди важко — чути про народження дітей, коли тобі не так пощастило, — каже Матильда. — Але це ще важче дізнатися про це аж через п’ять місяців, бо ваш друг не наважився вам про це сказати, боячись зачепити ваші почуття».
«Я завжди ціную уважність тих, хто знаходить час, щоб повідомити мені про це наперед, щоб я могла звикнутися з новиною, а потім щиро порадіти разом із ними, коли прийде час. Так само, як безпліддя не повинне бути табу, так і тема плідності наших друзів не повинна ним бути. Не можна дозволяти табу ставати причиною сорому, і я би дуже хотіла, щоб ми могли вільно говорити на цю тему».
Безпліддя також не має бути суто «жіночою» темою. «Коли справа доходить до цієї проблеми, про чоловіків часто забувають, — нагадує нам Матильда. — Як жінки, ми відчуваємо це очікування у своєму тілі. Слідкуючи за нашими циклами, ми знаємо, що відбувається або не відбувається всередині нас кожного місяця. Чоловіки, з іншого боку, безсилі зрозуміти, що відбувається в нашому тілі, і кожен місяць приносить нову надію. Вони відчувають це очікування ззовні, поза тим, що ми відчуваємо зсередини. Щомісяця, коли надія тане, вони страждають так само сильно, як і їхні дружини, і ми маємо бути з ними поруч».
Переклад CREDO за: Морґана Афіф, Aleteia