Наступником архієпископа Фортунатуса Нвачукви, який став секретарем Дикастерію в справах євангелізації, стане уродженець Італії архієпископ Етторе Балестреро, який дотепер представляв Святий Престол у ДР Конго.
У середу 21 червня 2023 р. у Ватикані повідомлено, що Постійним спостерігачем Святого Престолу при структурах ООН і спеціалізованих інституціях у Женеві, при Всесвітній організації торгівлі, та Представником Святого Престолу при Міжнародній організації з міграції Святіший Отець призначив архієпископа Етторе Балестреро, дотеперішнього Апостольського нунція в Демократичній Республіці Конго, пише Vatican News.
Архієпископ Балестреро народився в Італії 1966 року, став священиком у 1993 році, а 1996‑го воступив на дипломатичну службу Святого Престолу. Після праці в Кореї, Монголії та Голландії, від 2001 року працював у Державному секретаріаті, де 2009 року був призначений заступником Секретаря у справах стосунків з державами, замінивши в цьому служінні архієпископа П’єтро Пароліна. 2013 року був призначений Апостольським нунцієм у Колумбії, де брав участь у встановленні порозуміння між урядом та бойовиками FARC, а 2019 — Апостольським нунцієм у ДР Конго.
Посада Постійного спостерігача при структурах ООН у Женеві стала вакантною після того, як Папа Франциск 15 березня 2023 року призначив тодішнього очільника місії архієпископа Фортунатаса Нвачукву секретарем Дикастерію в справах євангелізації.
Нагадаємо, в лютому ц.р. Папа Франциск побував у Конго в «екуменічному паломництві миру», в якому разом із ним брали участь англіканський архієпископ Джастін Велбі та преподобний Ієн Ґріншилдс із Церкви Шотландії. У Конго говорилося про зусилля до миру, а на зворотному шляху папу запитували про перспективи миру в Україні. Архієпископ Етторе Балестреро, який тоді був Апостольським нунцієм у ДР Конго, зазначив, що з геополітичного погляду ця країна є одним суцільним полем битви між сучасними імперіями за експлуатацію її природних багатств, і це має змінитися заради блага людства. Зокрема, необхідно зупинити поширення джихадизму з Конго та щоб декларації з прав людини не були для західних держав тільки прикриттям для просування певних ідеологій.