Хто може зупинити війну в Україні? Папа відповів на запитання журналістів

Під час перельоту з Південного Судану до Італії Папа Франциск відповів на запитання журналістів, між якими не забракло згадки про війну в Україні.

Разом зі Святішим Отцем у цьому інтерв’ю відповідали англіканський архієпископ Джастін Велбі та преподобний Ієн Ґріншилдс, які були з Папою в цьому спільному «екуменічному паломництві миру», повідомляє Vatican News.

Зі своєї п’ятої з черги подорожі на Африканський континент Папа Франциск повернувся в неділю 5 лютого 2023 р. Перш ніж поїхати з аеропорту Ф’юмічіно до Ватикану, він здійснив традиційне паломництво до базиліки Santa Maria Maggiore.

Разом зі Святішим Отцем із Джуби летіли Глава Англіканської Співдружності архієпископ Джастін Велбі та модератор Загальної асамблеї Церкви Шотландії преподобний Ієн Ґріншилдс. Вони взяли участь у традиційному спілкуванні з журналістами папського супроводу. Святіший Отець підкреслив, що це була екуменічна подорож, яка вже давно готувалася, а Джастін Велбі брав активну участь у справі примирення в Південному Судані. Тож на початку розмови архієпископ Кентерберійський розповів про свій досвід контактів із постраждалими від війни та зі сторонами конфлікту, а також про зусилля на користь примирення, здійснені спільно з ватиканською дипломатією. Зокрема, навесні 2019 року відбулася відома духовна віднова політичних лідерів країни в резиденції Папи. Саме на цій зустрічі Папа Франциск цілував ноги керівникам Південного Судану, благаючи їх не сходити зі шляху миру.

Модератор Церкви Шотландії також розповів про зусилля своєї конфесійної спільноти.

Розвиток, а не експлуатація Африки

Першими, за традицією, запитують журналісти з країни-господаря зустрічі. Представник католицької радіостанції ДР Конго поцікавився думкою Папи про значення угоди, підписаної 2016 року між Святим Престолом і Конго на тему освіти й охорони здоров’я. Святіший Отець відповів, у питанні угоди більш компетентним є Державний секретаріат. Щодо подорожі, то Папа побачив у Демократичній Республіці Конго «бажання прямувати вперед і велику культуру». Папа назвав одним із багатств країни освічену молодь, закликавши не замикати перед ними двері, та згадав про великі природні багатства, які, на жаль, приваблюють тих, хто хоче визискувати Конго. «Мусимо позбутися ідеї про те, що Африка призначена для експлуатації», — сказав він, назвавши болісною ситуацію на сході країни.

Міжнародні організації чи інші партнери?

Журналіст із Маврикію — острівної африканської країни зауважив: попри десятиліття присутності місій ООН, насильство не згасає. Тому він запитував, чи релігійні лідери можуть запропонувати нову модель втручання, бачивши, що зростають спроби африканських країн залучати інших партнерів, які не завжди дотримуються міжнародного права, як от деякі російські ПВК.

Папа відзначив у відповідь: одним із проблемних моментів є продаж зброї, що є «найбільшою чумою в світі». І тут не йдеться про великі сили. «Також і цим бідним людям… їм засівають війну всередині. Це жорстоко. Їм кажуть: “Іди, воюй!” — і дають зброю. Бо за цим стоять економічні інтереси, щоб визискувати землю, корисні копалини, багатства», — сказав Святіший Отець. Він зазначив, що трибалізм (родоплемінна організація суспільства) зовсім не допомагає вирішенню проблеми. Правдою є те, що «війни між племенами підбурюють продажем зброї, а тоді війну між ними експлуатують». Тож корінь проблеми, на думку Папи, — в прагненні заволодіти багатствами тієї чи іншої країни, через що туди постачають зброю, рекрутують дітей…

Глава Англіканської Співдружності заохотив не протиставляти ООН іншим, але об’єднувати зусилля всіх. Церква, зі свого боку, може не лише запропонувати некорумповані мережі, так щоб допомога досягала адресатів, але й сприяти переміні сердець. Це показує досвід примирення між племенами, які ще донедавна жили за законами родової помсти, ворогуючи як між собою, так і всередині.

Хто може зупинити війну в Україні

Журналіст із NBC NEWS згадав жест Папи, коли той навесні 2019 року став навколішки перед лідерами Південного Судану, благаючи їх про мир. Він навів цей факт у контексті наближення річниці широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Чи був би Папа готовий зробити такий жест, якби мав можливість зустрітися з Путіним, бачивши, що всі дотеперішні заклики до миру виявилися даремними? Всіх трьох релігійних лідерів він запитав, чи не хочуть вони зробити спільний заклик до миру в Україні.

«Я відкритий на зустрічі з обома президентами, як українським, так і російським, я відкритий на зустріч», — сказав Папа Франциск, зазначивши: він тому й не поїхав до Києва, що нема можливості поїхати до Москви. Якщо ж ідеться про жести, то тим жестом, який він відчув спонтанну потребу вчинити, був нечуваний у дипломатичній практиці візит у посольство, щоби просити про зустріч і переговори. «А жест під час зустрічі 2019 року — не знаю, як вийшло, це не було задуманим; а спонтанні речі неможливо повторити. Це Святий Дух веде тебе, й це неможливо пояснити, крапка», — сказав Святіший Отець.

Справедливим буде згадати про Сирію, нагадав Франциск, де війна триває вже 12-13 років, про Ємен, про М’янму, про народ рохінджа, про вогнища війни в Латинській Америці. «Увесь світ перебуває у стані війни і на шляху самознищення. Ми повинні серйозно замислитися: він у стані самознищення. Зупинімося, доки не запізно!» — закликав Папа. У цьому контексті він згадав про роль жінок, матерів і черниць у плеканні миру. «Повернімося до жіночої сили. Ми повинні ставитися до жінки серйозно, а не використовувати її як рекламу косметики», — наголосив Папа.

Архієпископ Кентерберійський, який відвідував Україну наприкінці минулого року, сказав: він не має нічого додати, крім того, що «ця війна в руках пана Путіна, він міг би зупинити її виведенням військ і припиненням вогню, а тоді розпочати переговори про довгострокові угоди». Глава англіканців також висловив солідарність зі словами Папи про те, що потрібно не забувати й про інші війни, згадавши, зокрема, про ситуацію в Нігерії.

Ставлення до людей із гомосексуальною схильністю

Представник Radio France зауважив, що перед подорожжю Папа викривав явище криміналізації гомосексуальності, та вказав, що в країнах, які він щойно відвідував, таких людей проганяють із сім’ї, й вони звинувачують у цьому релігійне виховання своїх батьків. Тож він запитував, що Святіший Отець сказав би цим сім’ям, а також священникам та єпископам.

Папа нагадав, що про це говорить не вперше. Ще 2013 року, повертаючись із Бразилії, то ствердив: якщо людина, яка має гомосексуальні схильності, віруюча, шукає Бога, то «хто я такий, щоб її судити?» Коли ж він повертався з Ірландії, 2018 року, то знову йшлося про це в контексті листа одного хлопця, і батькам Святіший Отець сказав, що такі діти мають право залишатися вдома, що їх не можна виганяти. Врешті, в нещодавньому інтерв’ю для «Associated Press» ішлося про криміналізацію. «Це правда, що дехто потрапив у такий стан через різні ситуації, яких не хотів; але засуджувати таку людину — це гріх, криміналізувати людей із гомосексуальною схильністю — це несправедливість». Папа наголосив, що тут він говорить про осіб, а не про групи, бо «лобі — то інша річ». Він також нагадав про те, що Катехизм говорить про недопустимість маргіналізації.

Про стосунки з попередником

Представник німецького телебачення поставив запитання Папі Францискові, зауваживши, що цими днями багато говорилося про єдність; а чи після відходу Бенедикта XVI він не відчуває, що його праця стала важчою через те, що посилилося напруження між різними крилами Католицької Церкви?

Франциск підкреслив, що з Папою Бенедиктом він міг говорити про все, і навіть змінити думку. «Він завжди був на моєму боці, підтримував мене, а якщо виникали певні труднощі, то казав мені про це, і ми розмовляли. Між нами не було проблем». Папа розповів, як після його висловлювання про можливість певних соціальних гарантій для фактичних союзів, які не можна вважати подружжями (не обов’язково йдеться про одностатеві пари, це можуть бути дві особи на пенсії, що допомагають одна одній), один богослов доніс на нього Бенедиктові XVI. Той звернувся до кількох богословів за роз’ясненнями, й історія вичерпалася. Франциск зазначив, що консультувався з попередником, коли ухвалював важливі рішення. «Я думаю, що смерть Папи Бенедикта використали деякі люди, що хочуть лити воду на свій млин. А ті, хто інструменталізує настільки чудову особу, настільки Божу людину, я би сказав навіть — святого отця Церкви; я би сказав, що це неморальні люди, це партійні, а не церковні люди», — сказав Франциск.

Інші (спільні) подорожі

Представник іспаномовної преси запитував, чи Святіший Отець планує ще відвідувати інші «забуті країни», протидіючи глобалізації байдужості; про те, куди будуть наступні подорожі та чи Папа ще почувається на силах подорожувати. А двох інших співрозмовників — чи готові вони здійснити схожі спільні подорожі.

Папа погодився з думкою про поширення «глобалізації байдужості»: вистачить згадати, що найбільші багатства світу зосереджені в руках незначної меншості, яка навіть не заважає на злидні інших. Щодо подорожей, то наступного року це може бути Індія. На 23 вересня запланована участь у «Середземноморських зустрічах» у Марселі. Є думка про подорож у Монголію, але ще нічого не визначено. А також День молоді в Лісабоні. Франциск зазначив, що Європі вирішив відвідувати невеликі країни, «пізнати трохи приховану Європу, що має велику культуру, яка не є надто відомою». А щодо здоров’я, «то воно не таке, як на початку понтифікату»; коліно болить, але «поволі йде вперед, а там побачимо».

Джастін Велбі зазначив: він буде щасливий, якщо Святіший Отець вважатиме, що в майбутньому вони могтимуть додати цінності подорожам, бо бути з ним, допомогти йому — це великий привілей. Ієн Ґріншилдс зауважив, що його мандат завершується 20 травня, однак його наступниця, в чому він упевнений, була би рада зробити це.