На останній перед літньою перервою загальній аудієнції Папа Франциск представив паломникам постать святої Мері МакКіллоп, яка свідчила Христа серед убогого населення Австралії.
Виховання полягає не в тому, щоб наповнювати голову молодої людини ідеями, а в тому, щоб підтримувати юних у загальнолюдському та духовному зростанні, показуючи, як дружба з Ісусом розширює серце. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до паломників, які зібралися на загальну аудієнцію 28 червня 2023 р. Це була перша така зустріч на площі св. Петра у Ватикані після 7 червня, коли Папа був прооперований, і остання перед традиційною липневою перервою, повідомляє Vatican News.
Продовжуючи цикл повчань про апостольську ревність, Святіший Отець представив черговий приклад людини, що присвятила своє життя євангелізації ближніх. Цього разу Франциск запросив до Океанії, де «віра в Христа, яку численні європейські емігранти принесли на цю землю, швидко вкоренилася та принесла рясні плоди». Між ними є також «надзвичайна черниця» — свята Мері МакКіллоп, засновниця Згромадження Сестер святого Йосифа від Пресвятого Серця, яка присвятила своє життя інтелектуальному та релігійному формуванню вбогих.
Освіта як форма євангелізації
Мері народилася в передмісті Мельбурна; її батьками були шотландські емігранти. З дитинства вона відчувала покликання служити Богові й мала переконання: подібно до Марії Магдалини, її завданням є поширювати Добру Новину про зустріч із Воскреслим. І, «мудро розпізнаючи знаки часу», дівчина зрозуміла, що найкращим способом це зробити буде виховання молоді, пам’ятаючи, що «католицька освіта — це форма євангелізації».
«Характерною рисою її ревності задля Євангелія було піклування про вбогих і марґіналізованих. І це дуже важливо», — наголосив Святіший Отець. Аспект піклування про знедолених є незамінним на шляху освячення, бо саме в них ми зустрічаємо Христа. Це спонукало Мері «йти туди, куди не хотів або й не міг іти ніхто інший». 19 березня 1866 року, в день свята святого Йосифа, вона відкрила на півдні Австралії першу школу в передмісті, для бідних. Далі були численні інші, які вона з посестрами засновувала у сільській місцевості Австралії та Нової Зеландії.
Мета виховання
Свята Мері МакКіллоп була переконана, що метою виховання є «цілісний розвиток особи як індивіда і як члена громади», а це вимагає «мудрості, терпеливості й любові від кожного вчителя».
«Виховання насправді не полягає в наповнюванні голови ідеями, не лише в цьому, а в тому, щоби супроводити й підтримувати учнів на шляху загальнолюдського та духовного зростання, показуючи їм, як дружба з Воскреслим розширює серце і робить життя більш людяним», — сказав Папа, підкреслюючи, що це бачення залишається актуальним і донині.
З довірою до Божого провидіння
Апостольська ревність святої Мері МакКіллоп заради поширення Євангелія серед убогих спонукала її також започаткувати різні благодійні ініціативи. Зокрема — «Дім Божого Провидіння» в Аделаїді, де приймали покинутих старих і дітей.
Як зауважив Наступник святого Петра, Мері мала велику довіру до Провидіння, але це не щадило їй тривог і труднощів. «Однак в усьому цьому вона залишалася спокійною, терпеливо несучи хрест як інтегральну частину своєї місії», — мовив Папа, підкреслюючи, що саме любов до хреста була «таємницею її апостольської ревності».
«Браття і сестри, — підсумував Святіший Отець, — нехай же місіонерське учнівство святої Мері МакКіллоп, її креативна відповідь на потреби Церкви свого часу, її відданість цілісному формуванню молоді надихає сьогодні всіх нас, покликаних бути закваскою Євангелія в наших швидкозмінних суспільствах. Нехай її приклад і заступництво підтримують щоденну працю батьків, вчителів, катехитів і всіх вихователів задля добра молоді, задля більш людяного і сповненого надії майбутнього».