Устав святого Бенедикта Нурсійського, якого називають батьком західного чернецтва, був написаний понад 1500 років тому.
Хоча встановлені ним обмеження можуть здатися сучасному читачеві надто суворими або навіть невиправданими, насправді вони висвітлюють позачасові духовні принципи, які й сьогодні мають величезну цінність.
1.Дух служіння
Устав знову й знову наголошує на важливості послуху і служіння. «Послух — це благословення, яке мають виявляти всі; не лише настоятелеві, але й один одному як братам, оскільки ми знаємо, що саме таким шляхом послуху ми йдемо до Бога».
Очевидно, що цей принцип є наслідуванням Христа, що сказав про себе: «Син Чоловічий прийшов не для того, щоб Йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох» (Мт 20, 28). Ми часто буваємо свавільні і жадібні до власного часу. Устав визнає цю особливість людської психології і коментує, що «послух, однак, буде угодний Богові і приємний людям лише у тому випадку, коли дотримання настанов не буде млявим, неохочим чи половинчастим, але вільним від будь-якого нарікання або від будь-якого прояву небажання».
2.Поміркованість у мові
Устав дуже чітко говорить про заборони, які стосуються мови. «Бережи свої вуста від шкідливих або оманливих слів. Будь поміркований у мові, утримуйся від безглуздих балачок, від того, що викликає сміх; не люби непомірного чи гучного сміху». Це може здатися суворим правилом, але тут йдеться про засудження вульгарності й пліток. Скільки таких речей у нашій сучасній мові? Достатньо увімкнути телевізор або погортати соцмережі, щоб отримати відповідь.
3.Дисципліна у молитві
Натхненний рядком псалма «Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі» (119, 164), автор Уставу описує, як ченці мають сім разів на день збиратися на спільну молитву — тобто, на Літургію Годин. Хоча миряни не мають цього обов’язку, кожен християнин має дотримуватися дисципліни у практиці щоденної молитви. Це можуть бути молитви вранці і ввечері, Розарій, тощо. Незалежно від ваших особистих духовних практик, важливо бути у них послідовними.
4.Простота життя
Устав передбачає, що монахи, що склали обітницю бідності, повинні відмовитися від особистого майна. «Без наказу абата нехай ніхто не дозволяє собі віддавати, отримувати або залишати щось у своїй власності — ні книги, ні дощечки, ні стилуса, словом, жодного предмета».
У чернечій громаді всі блага мали бути спільними. Для мирян така радикальна бідність не буде практичною чи навіть розумною. Проте християни мають прагнути розвивати у собі святу відстороненість від матеріальних благ, задовольняючись меншою кількістю речей.
Читайте також: Що таке бенедиктинська духовність?
5.Помірність у їжі та напоях
Устав вимагає від монахів поститися у певну пору року та утримуватися від м’яса. Вино можна споживати лише у помірних кількостях. Навіть поза постом їхні трапези мають бути скромними — за винятком періодів особливо напруженої роботи. Крім того, Устав вказує, що «ніхто не повинен їсти чи пити до або після визначеного часу».
Поміркованість у їжі та напоях важлива не лише з огляду на здоров’я, а й як духовна практика. Піст для християн — це також можливість наслідувати Христа, який 40 днів постився у пустелі перед початком свого публічного служіння. Наші тіла є храмами Святого Духа, і ми повинні ставитися до них відповідно. Устав застерігає: «Ніщо так не суперечить життю будь-якого християнина, як надмірне потурання».
6.Ревність у Христі
Один з останніх розділів Уставу закликає ченців проявляти «добру ревність», кажучи: «Нехай ніщо не має переваги над Христом, і нехай Він приведе нас усіх до вічного життя». Коли наше життя зосереджене на Ісусі Христі, все інше розташовується у належній перспективі.
7.Навчання протягом життя
Цікаво, що святий Бенедикт насправді писав свій Устав для початківців. Його останній розділ підкреслює, що дотримання цих вказівок — це лише перші кроки на шляху до досконалості. На щастя, Устав містить також і вказівки для подальшого життя.
По-перше, вивчайте Святе Письмо: «Хіба є така сторінка, такий уривок натхненних книг Старого і Нового завіту, які не були би дорогоцінними дороговказами для людського життя?» По-друге, читайте Отців і Вчителів Церкви: «Хіба є така книга святих католицьких Отців, яка би не закликала нас рішуче йти істинною дорогою до Творця?» Однак ця безперервна освіта повинна тривати не заради себе; її мета — допомогти нам у прагненні зростати в чесноті, святості та дружбі з Ісусом Христом.
Переклад CREDO за: Томас Салерно, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
