У 40 році, лише через кілька років після смерті та Воскресіння Ісуса, відбулося перше об’явлення Марії. Пресвята Діва об’явилася одному з апостолів, святому Якову Старшому, брату святого Йоана, в Іспанії.
У перші роки християнства апостол Яків подорожував поганськими землями Іспанії, тогочасної римської провінції. Його євангелізаційні зусилля зустріли великий спротив, і подекують, що апостол піддався зневірі.
Якось уночі Яків молився на березі річки Ебро поблизу міста, відомого сьогодні як Сарагоса, аж раптом побачив яскраве світло. Яків упав навколішки, дивлячись на світло, а побачене ним було неможливо описати словами. Посеред світла стояла Діва Марія, оточена тисячами ангелів.
Вона сказала Якову, що він має бути наполегливим, запевнивши його, що зрештою його праця для Ісуса матиме чудові результати і багато людей навернуться до віри. Вона попросила збудувати храм на тому місці, де об’явилася, а щоб позначити це місце, залишила по собі колону з яшми, увінчану статуєю самої себе з Немовлям Ісусом на руках.
Оскільки у той час Пресвята Богородиця була ще жива і мешкала в Єрусалимі — це відбулося до Її Внебовзяття, — це об’явлення вважається актом білокації.
Яків негайно зібрав кількох своїх нових послідовників і почав споруджувати на вказаному місці каплицю. Вона стала першим храмом, присвяченим Марії, і сьогодні відомий як базиліка Нуестра Сеньйора дель Пілар (Богородиці на Колоні). Базиліка розташована саме там, де близько 2000 років тому об’явилася Божа Матір.
Яків особисто взяв участь в освяченні каплиці, а потім повернувся до Єрусалима.
За іронією долі, він став першим апостолом, який помер за віру. У 44 році Ірод Агріппа наказав обезголовити Якова. Учні повернули його тіло до Іспанії для остаточного поховання. Статую і колону взяли під свій захист мешканці Сарагоси.
Численні чуда, що сталися навколо реліквії, можуть свідчити про її небесне походження. У 1936 році, під час громадянської війни в Іспанії, ліві республіканці розбомбили святиню, але бомби, які влучили у храм, так і не вибухнули.
Нікому не дозволяється торкатися статуї, за винятком чотирьох священиків, яким доручено доглядати за нею, і новонароджених немовлят, яких можна піднімати до небесної Матері.
Папи з найдавніших часів засвідчували автентичність об’явлення Богоматері на місці святині. Папа Калікст III у 1456 році заохочував людей здійснювати паломництва до Богоматері на Колоні. Найвидатніше чудо сталося у XVII столітті. Жебрак на ім’я Міґель Пеллісер з міста Каланда не міг працювати через ампутовану ногу. Він постійно молився у святині, просячи Пресвяту Діву про допомогу — і його нога відросла!
Протягом століть траплялося також багато суперечливих історій, що ставили під сумнів автентичність святині. Папа Інокентій III, відповідаючи на запит з Іспанії, доручив дванадцятьом кардиналам дослідити всі наявні дані. 7 серпня 1723 року Священна конгрегація обрядів затвердила автентичність. У 1730 році Папа Климент XII дозволив відзначати свято Богородиці на Колоні по всій Іспанській імперії, а згодом Її проголосили покровителькою всього іспаномовного світу.
І наостанок — ще один факт. Ще молодим семінаристом святий Хосемарія Ескріва щодня відвідував Богородицю на Колоні. Він постійно просив Її скерувати його шлях — результатом стало заснування «Opus Dei», члени якого щороку в особливий спосіб святкують день Її спомину, 12 жовтня.
Переклад CREDO за: Ларрі Петерсон, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
