Проповідь о. Миколи Мишовського на середу ХХІІ Звичайного тижня, рік І (РКЦ).
«Того часу, вийшовши із синагоги, Ісус увійшов у дім Симона. Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. Ставши над нею, Він наказав гарячці, й вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. Коли ж заходило сонце, всі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. Виходили біси з багатьох, викрикуючи й гукаючи: «Ти — Син Божий!» Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. А Він сказав їм: «І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий». І Він проповідував по юдейських синагогах».
Літургійні читання — тут.