Сенат Франції втретє відхилив законопроєкт про асистоване самогубство — це черговий розділ у тривалій парламентській драмі Франції, яка, найімовірніше, все одно завершиться ухваленням цього закону.
У вівторок французьким сенаторам знадобилося трохи менше двох годин, щоб проголосувати за пропозицію про відхилення законопроєкту. Пропозицію ухвалили з мінімальною перевагою: 169 голосів «за», 164 — «проти» і 11 утрималися.
Тепер законопроєкт учетверте повернеться до нижньої палати парламенту Франції — Національних зборів, які можуть отримати право ухвалити остаточне рішення щодо цього закону, незалежно від незгоди Сенату.
Остаточне читання тексту заплановане на 15 липня.
Під час дискусії перед голосуванням Крістін Бонфанті-Доссат, членкиня консервативної партії «Республіканці» та одна з доповідачок щодо тексту, заявила, що парламент опинився у «політичному глухому куті», а місяці дебатів підкреслили «неможливість діалогу між двома палатами».
«Зіткнулися два непримиренні бачення кінця життя, — сказала вона. — З одного боку, є позиція, яку захищає більшість членів парламенту, для яких асистоване самогубство та евтаназія затверджуються як право, широко доступне для пацієнтів на термінальній стадії їхньої хвороби».
«З іншого боку, є позиція, яку ми захищали в комітеті: медична допомога при смерті для пацієнтів, чиє життя перебуває під загрозою в короткостроковій перспективі, що більше відповідає етиці, яку ми обстоюємо», — додала вона.
Ален Мілон, також представник «Республіканців», висловився про запропонований закон вкрай різко.
«Великі виклики завжди починаються з винятків. Скасування заборони на вбивство під приводом надання пацієнтам свободи померти та припинити свої страждання — це відмова від фундаментального принципу, на якому побудовано наше суспільство», — сказав він.
«За таких обставин, — зазначив він, — ми не можемо допускати ілюзії, що парламентські дебати взагалі відбулися, коли результат уже визначений наперед».
Загалом під час усього процесу до тексту було подано понад 1800 поправок. Тепер прем’єр-міністр Себастьян Лекорню має підтвердити, що Національні збори матимуть остаточне слово, як це дозволяє стаття 45 Конституції Франції.
Реакція католиків
Архієпископ Парижа Лоран Ульріх нещодавно оприлюднив пресреліз, у якому заявив, що «розум і братерство закликають до пріоритетного та щедрого розвитку паліативної допомоги».
«Сьогодні ще є час відмовитися від цього шляху, який не веде до братерського майбутнього», — додав він, також підкресливши, що «нашому суспільству більше, ніж допомога померти, потрібна допомога жити».
Вінсент Йорді, архієпископ Тура і віцеголова Конференції єпископів країни, нещодавно дав коментар щодо цього законопроєкту, попередивши, що не все, що вважається прогресом, виявляється ним насправді.
«За останні 150 років ми розвинули індустріальний прогрес, який зараз обертається проти людства і поступово робить землю непридатною для життя. Те, що колись здавалося прогресом, зрештою виявилося не таким очевидно корисним, як здавалося. Але знадобився час, щоб це усвідомити», — сказав він.
«Те саме стосується морального життя і суспільного вибору. Деякі рішення, які можуть здаватися виходом, зрештою можуть мати згубні наслідки для суспільства. Тому важливо допомогти нашим сучасникам навчитися розрізняти речі, щоб не бути введеними в оману своєрідною ідеологією прогресу», — додав він.
У січні, перед першими дебатами щодо законопроєкту в Сенаті, французькі єпископи оприлюднили заяву, в якій зазначили, що «паліативна допомога — це єдина справді ефективна відповідь на складні ситуації наприкінці життя», і що при належному догляді невиліковно хворі пацієнти зазвичай припиняють просити про смерть.
«Ми не дбаємо про життя, даруючи смерть», — додали вони.
фінансово.
Щиро дякуємо!
