Словами заохочення від Папи Франциска та вступними доповідями Генерального секретаря Синоду й Головного доповідача розпочалася у Ватикані праця Синоду про синодальність.
Після того, як уранці 4 жовтня 2023 р. Папа Франциск відслужив Святу Месу на початок XVI Звичайної асамблеї Синоду єпископів, яка від 4 до 29 жовтня відбуватиметься на тему «Задля синодальної Церкви: сопричастя, участь і місія», пополудні в залі Павла VI відбулося перше загальне зібрання — повідомляє Vatican News.
Шлях, що від початку не був легким
Вступне слово виголосив Ібрагім Ісаак Седрак, Александрійський патріарх Коптської Католицької Церкви — один із дев’яти делегованих президентів, які почергово від імені Святішого Отця очолюватимуть загальні зібрання.
«Ми прибули (…) подолавши довгий, дворічний шлях. Мусимо зізнатися, Ваша Святосте, — сказав він, звертаючись до Папи Франциска, — що спочатку було нелегко. Багато хто почувався дезорієнтованим, не лише через новий спосіб, у який ми переживали Синод, але й через те, що синодальність стосується життя Церкви, а говорити про життя нелегко».
«Підготовка (…) стала прекрасним досвідом завдяки Святому Духові, який вже дав нам пізнати і прожити синодальність ще перш ніж її обговорювати».

Напрямні від Папи
Промовляючи під час першого загального зібрання, Франциск наголосив на першочерговій ролі Святого Духа, заохотив слухачів не засмучувати Його пустослів’ям і наголосив на пріоритеті слухання в межах роботи Синоду.
«Всі єпископи світу бачили необхідність замислитися над синодальністю. Чому? Бо всі зрозуміли, що плід дозрів», — сказав Папа. Він нагадав, що протягом історії ватиканського Синоду, заснованого Павлом VI, відбувалося повільне дозрівання до розуміння того, що всі повинні могти вільно висловлюватися. Це була одна з тем, які запропонували під час спеціального опитування всі єпископи світу.
Наступник св. Петра знову підкреслив, що синод не є парламентом ані зустріччю друзів для вирішення якоїсь справи та обміну думками. «І якщо між нами є Святий Дух, який провадить нас, — це буде прекрасний Синод. Якщо між нами є інші способи прямувати вперед, з огляду на людські, особисті, ідеологічні інтереси, — це не буде Синод», — зазначив Папа.
Ділячись думками про те, що Святий Дух вливає у церковну спільноту «глибокий динамізм», Франциск вказав на те, як у день П’ятдесятниці все було впорядкованим і чітким — і раптом замішання, чути різні мови. Велике діло Святого Духа полягає не в єдності, а в гармонії. «Він єднає нас у гармонії, в гармонії всіх відмінностей», — сказав Єпископ Рима, підкреслюючи, що гармонія означає не «синтез», а «зв’язок сопричастя між несхожими частинами». «Кожна християнська спільнота, кожна особа має свої особливості, але ці особливості потрібно включити в симфонію Церкви».
Не засмучувати Святого Духа
У Святому Письмі й літургії зустрічаємо згадку про «смуток Святого Духа». А тим, що Його засмучує, є «порожні слова». Приклад цього — пліткування, вкотре наголосив Франциск. «Якщо ми не дозволимо Йому зцілити нас від цієї хвороби, то важко, щоб синодальний шлях був добрим. Принаймні тут, всередині: якщо ти не згідний з тим, що каже той чи інший єпископ, що каже та черниця чи той мирянин, то скажи це у вічі. Для цього і є Синод. Щоб говорити правду. А не позалаштункові плітки».
Святіший Отець також вказав на необхідність відрізняти голос Святого Духа від мирських голосів.

Пріоритет слухання
У цьому контексті Папа зауважив: щоби зробити місце для Святого Духа, потрібно надати першість слуханню. З цього також випливає необхідність комунікації, що буде відображенням цього стилю. «Потрібен аскетизм, (…) певний піст на публічне слово, щоб оберігати цей вимір», — сказав Святіший Отець. Тут не йдеться про те, що учасники бояться, а тому не дають доступу журналістам, а про те, щоб підкреслити пріоритет слухання над говорінням. Папа навів приклад того, як під час попередніх синодів створювалася громадська думка навколо обговорюваних тем, чинила тиск; так і цього разу висувають різні гіпотези про те, що ухвалить цей Синод. «Тому прошу вас, працівників комунікації, добре виконати своє завдання, правильно, щоб Церква та люди доброї волі — бо інші й так говоритимуть, що забажають, — зрозуміли, що також і в Церкві є пріоритет слухання», — попросив Наступник св. Петра.
Генеральний секретар Синоду: свідчення єдності Божого люду
Сьогодні Церква перебуває на роздоріжжі, і перед нею стоїть нагальний виклик, який не є ні богословським ані еклезіологічним. Він полягає в тому, щоби зрозуміти, «як у цей історичний момент Церква може стати знаком і знаряддям Божої любові до кожної людини». Таку думку під час відкриття асамблеї висловив Генеральний секретар Синоду кардинал Маріо Ґрек.
Під час першого етапу синодального шляху, який розпочався у жовтні 2021 року вступною зустріччю у Ватикані, вони, з одного боку, мали змогу зустріти «святий Божий люд, який щиро любить Ісуса та Його Церкву», а з іншого боку — побачити, що багато людей, навіть серед тих, хто охрещений, але не практикує, «перебувають у пошуках сенсу життя й радості і благають Церкву показати їм прекрасне та милосердне обличчя Ісуса».
«Ця асамблея, — підкреслив кардинал Грек, — покликана сьогодні бути для Церкви сильним знаком синодальності, слухання Божого слова, у світлі Передання, щоби зрозуміти волю Божу щодо сьогодення». Саме на цій асамблеї «виявляється єдність єпископату навколо Єпископа Рима, “незмінного і видимого начала й основи єдності як єпископів, так і всіх вірних” (LG 23)». Власне, цей етап синодального шляху, за його словами, «має більш безпосередню дорадчу функцію, в якій “єпископи діють як справжні хранителі, пояснювачі та свідки віри всієї Церкви, яку вони повинні ретельно відрізняти від часто мінливих тенденцій громадської думки» (Папа Франциск, Послання з нагоди 50‑річчя Синоду, 17 жовтня 2015)”».
Кардинал Ґрек наголосив, що цей етап Синоду «покликаний показати Церкву як єдину, Ecclesia tota. «Тут також виявляється єдність Божого люду зі своїми пастирями, — додав він. — Бо вперше тут присутні сестри і брати, не наділені єпископською владою: миряни і мирянки, ченці й черниці, диякони і священники, які більше не є “винятками з правила”, а повноправними членами асамблеї».

Головний доповідач: піддатися проводу Святого Духа
У своєму вступному слові кардинал Жан-Клод Оллеріш, Головний доповідач, звернув увагу на особливості облаштування зали Павла VI, що буде залою синодальних засідань. Учасники розміщені не в ієрархічному порядку, а навколо круглих столів, щоби «сприяти справжньому взаємообмінові та розпізнанню».
«Круглі столи нагадують нам також про те, що ніхто з нас не є головною дійовою особою Синоду. Головною дійовою особою є Святий Дух». Головний доповідач Синоду додав: говорити про Святого Духа не означає забувати про те, що наш погляд зосереджений на Христі.
«Церква — це Божий люд, який прямує історією з Христом у центрі. Це нормально, коли одна група йде праворуч від Нього, інша — ліворуч, коли одні біжать попереду, а інші відстають. Коли кожна з цих груп дивиться на Господа, то (…) ті, що йдуть праворуч, бачать тих, що йдуть ліворуч», — наголосив кардинал Оллеріш. А ключову роль у понятті синодальності відіграє місія.
Він заохотив «вчитися граматики синодальності», яка, як і будь-яка граматика, змінюється з часом, але є також і незмінні правила. «Для нас це правила католицькості, такі як гідність, що походить із хрещення; роль святого Петра в Церкві; єпископська колегіальність; рукоположене священство, загальне священство вірних і те, що вони встановлені одне для одного», — пояснив він.
Методологія праці
Головний доповідач представив першу частину Робочого документа, над якою сьогодні, в четвер 5 жовтня, працюватимуть малі групи. Представники цих груп озвучать свої напрацювання на загальних зібраннях у п’ятницю. Під час третьої сесії в малих групах вони завершають редагування звітів щодо праці над першою частиною Робочого документа, передавши їх до Генерального секретаріату Синоду. Відповідно, від понеділка аналогічним чином розпочнеться праця над наступними його частинами.