Настав Адвент — і знову радісне очікування приходу Христа для нас затьмарене війною, смертю, руйнуваннями і стражданнями.
Як не дозволити відчаю та безнадії поглинути наш Адвент? Як не дати смутку і розчаруванню посісти у нашому серці місце, призначене для Ісуса? Про це у коментарі для CREDO говорить єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло, що перебуває у прифронтовому Запоріжжі.
— Цьогоріч на Адвент мені прийшла така думка: передусім нам усім потрібно покірно молитися. Покірність і молитва — це те, чого ми зараз потребуємо найбільше. Нам треба уподібнитися у своєму смиренні до Пречистої Діви Марії, яка очікує на народження у Неї Божого Сина. Марія смиренна; і це також та чеснота, якої потребуємо передусім ми, пастирі Церкви, єпископи і священники, монахи і монахині.
У час війни варто пам’ятати, що молитва смиренної людини має величезну силу — таку, яка потрібна нам для того, щоб закінчити війну. Тому я закликаю всіх стати у покірній молитві перед Богом — і бути дуже-дуже смиренними у своєму ставленні до ближніх: до рідних і сусідів, до парафіян, до всіх людей, які нас оточують. Покірність на кожному кроці — ось наше завдання на цей Адвент, який провадить нас до великого свята Різдва Христового.
Нехай Господь береже і благословляє вас усіх!
фінансово.
Щиро дякуємо!
