Іспит совісті — це дуже важливий елемент приготування до сповіді. Що він таке і чому його належить робити щоразу, перш ніж приступити до Таїнства покути і примирення?
Передусім, іспит совісті це одна з п’яти умов доброї сповіді. Саме з нього повинно розпочинатися кожне приготування до цього таїнства.
Кажучи найпростішими словами, іспит совісті це певна моральна оцінка своєї поведінки. Це надзвичайно важливий елемент християнської віри, бо завдяки йому людина оцінює свою життєву ситуацію з погляду духовного розвитку. Завдяки ньому можна постійно зростати у вірі та виправляти свою поведінку.
Щоденний іспит совісті
Багато хто зі святих радять пам’ятати про іспит совісті у своїй щоденній молитві. Зокрема, св. Ігнатій Лойола повчав про такий спосіб духовного розвитку. Він навіть сформулював конкретні вказівки, що мали допомагати у щоденних роздумах.
За думкою св. Ігнатія, іспит совісті має розпочинатися подякою Богові за отримані від Нього благодіяння. Далі людина повинна просити Бога про благодать пізнати свої гріхи та їх відкинути. Почергово треба згадати й усвідомити, що відбувалося протягом дня, і побачити, що там було доброго, а також — що було злого. Насамкінець треба просити Бога про прощення та постановити виправитися, з допомогою Його благодаті.
Як приготуватися до сповіді?
Якщо ви знаєте, що найближчим часом підете до сповіді, то передусім знайдіть вільний час. Переглянути стан своєї душі треба спокійно і без поспіху. Однак потрібно пам’ятати, що іспит совісті не роблять без допомоги. Це має бути діяння Святого Духа — отож треба дати Йому діяти в собі через молитву.
З яких гріхів треба сповідатися? Розуміння, що в темі гріха ми не можемо повністю довірятися тому, що відчуваємо, — дуже важливе при розпізнанні тяжких і легких гріхів. Часто нам бракує такого усвідомлення, тому тягар гріха ми плутаємо з інтенсивністю сорому, який через нього відчуваємо, або зі шкалою несхвалення іншими людьми. Церква нам дає певні об’єктивні критерії оцінки того, чи цей учинок був гріхом, і чи йшлося про гріх тяжкий (інакше званий смертельним), чи про легкий (повсякденний).
Не можна пам’ятати тільки про погане. Треба також помічати те хороше, що відбувається щодня. Завдяки цьому буде легше поглянути на свої гріхи з іншої перспективи. Коли вже їх побачите — не забудьте попросити Бога про вибачення, а також відшкодувати кривду, завдану іншим людям.
Також треба пам’ятати, що, незалежно від стану вашої совісті, вашої життєвої ситуації тощо — іспит совісті це момент, сповнений Божої любові. Бог зустрічається з душею, щоб її простити. Саме тому іспит совісті варто робити щодня (або принаймні регулярно, готуючись до сповіді).
фінансово.
Щиро дякуємо!
