Сьогодні люди часто роблять вазектомію, або трубну оклюзію — тобто стерилізацію. Якщо подружжя вже наважилося на такий крок, коли вже має своїх дітей і через різні обставини вирішило більше їх не народжувати, чи такий спосіб контрацепції все одно буде гріхом?
Розповідає докторка теології Орися Уська.
Чоловічий організм постійно продукує статеві клітини — від моменту статевої зрілості до глибокої старості. Це також розповідає нам про Бога: Він ніколи не припиняє, не втомлюється давати життя. Бог приходить до нас, зранених, забутих, загублених. Він не втомлюється нас шукати. Він віднаходить будь-які способи, щоб, шануючи нашу вільну волю, нас відновити, відродити.
Про це говорить чоловіче тіло. Мужчина має ресурс нового життя, який може реалізувати. І Бог каже чоловікові через його тіло, ким чоловік має стати: що він той, через кого має прийти життя. Це унікальний дар. Це мрія кожного чоловіка. Бо кожен хоче зробити чи створити щось, що потім існуватиме довго. Думаючи про це, питаючи Бога, що це означає, мужчина відкриває, хто він і що він покликаний робити.
Якщо ж чоловік добровільно і свідомо цей знак сам у себе забирає, то цим показує, що більше не відображає Божий образ, не хоче цього. Він втрачає свою сутність. Ідеться про здорового мужчину, без медичних показань до такої операції, і його свідоме й добровільне рішення.
Те ж саме стосується жінок. Боже милосердя на івриті — «рахамім». Корінь цього слова означає «матка», «утроба», де формується нове життя. Якщо жінка не хоче взагалі бути матір’ю, то вона відмовляється показувати, що вона та, яка покликана прийняти на благодатну «землю» Боже Слово — живе й діяльне. Корінь будь-якого гріха — невіра в Божу любов і нездатність її переживати, приймати, переказувати.
У жінки в житті є різні стадії: коли вона хоче дітей; коли вона не може мати дітей; коли вона не хоче їх мати; коли вона змучилася від догляду за ними, від вагітностей; коли вона має страх невиношування та інші страхи; коли вона втомилася. Церква як мати теж це розуміє. І показує, що, відрізаючи, видаляючи якусь частину себе, неможливо проблему розв’язати. Проблема залишається в голові, у серці. Але є Той, Хто, як милосердний самарянин, бачить людину пограбовану, зранену, побиту, напівживу, залишену. Він переходить дорогу, щоб підійти до цієї людини, заглиблюється в її рани, промиває їх, змащує олією, доглядає, перев’язує. Відрізати, видалити щось, відректися — це не вихід. Варто віддати свої рани душі й тіла Лікарю. Дозволити Йому увійти в конкретну життєву ситуацію, в біль, у рани — і там Він дасть нове життя, там відновить. Там збувається Його милосердя, Його потужне зцілення, якого ми всі потребуємо.
Повністю відеоетер з Орисею Уською дивіться тут.
Читайте також:
Чому не можна використовувати презервативи?
Яку небезпеку несе використання протизаплідної спіралі для подружнього життя християн?
Які проблеми викликають протизаплідні таблетки?