«Гнівайтеся, та не грішіть». Що це означає?

Святий Павло в Посланні до ефесян писав: «Гнівайтеся, та не грішіть». Як це поєднати і як це працює на практиці?

Відповідає брат Олександр Могильний OFM Cap.

Гнівайтеся, та не грішіть. Як це працює?

Як реалізувати на практиці настанову св. апостола Павла з Послання до ефесян: «гнівайтеся, але не грішіть»? Що це означає? Це значить проявляти емоції, але не йти за ними. Тобто не підживлювати свою волю досвідом емоцій, які проминули. Це буде здоровою реакцією. Емоції тривають 10-20 секунд; це — вже минуле. Важливо те, що відбувається зараз. Але якщо пройшла хвилина й ми все ще живемо емоціями тієї миті, то це значить, що ми вже пішли за ними.

Чи може гнів бути добром?

Гнів є добром (або злом) у прояві, у вчинку. Якщо ми, наприклад, стали свідками несправедливості і гнів спонукає нас захищати когось, то це — адекватна реакція. Прояв відповідного гніву на місці, за подіями, означає, що ми психічно здорові. Внаслідок гніву можна піти за цією емоцією і робити зло — а можна вибирати рішення, які служитимуть добру.

Що таке Божий гнів? Чому Богу можна гніватися, а нам — ні?

І Богу можна гніватися, і нам, бо це емоції. Боже Слово у Старому Завіті говорить про «нирки», тобто про внутрішній вимір. «Бог розгнівався» — це реакція, яка свідчить про те, що Бог є Особою, має почуття, має серце, переживає. Бо гнів Бога говорить про Його реакцію на зло. Але важливо, що Бог не знищив нас, людей. Якби Він пішов за емоціями, як ми часто це робимо, то нас би вже не було.

Можна спитати: «А як же пекло? Воно існує. Хіба це не прояв Божого гніву? А як же Божа любов?» Пекло — це наслідок наших рішень. Свідомого, добровільного рішення людини, грішних ангелів. Не емоцій. І любов — це не почуття. Вона проявляється у вчинках: в увазі до коханої людини, повазі, подарунках, допомозі, підтримці, солідарності тощо. Вчинки говорять про те, чого людина хоче для об’єкту свого кохання. І гнів теж. Тільки байдужа людина не гніватиметься, бо їй все одно, з ким бути.

Чи гріх бути байдужим?

Зокрема, гнів говорить про те, що мені не байдуже, що відбувається навколо мене, зі мною, з моїми рідними чи навіть із чужими людьми. Не байдуже, що відбувається з моєю країною, з моїм народом. Байдужість — жахлива. Це — гріх, коли події, людей трактують як повітря, навіть не помічають. Байдужість — це неадекватна реакція на події. Людна може бути співучасником якогось зла. Наприклад, не надати допомогу — через байдужість. За те, що лікар, навіть не перебуваючи на роботі, в лікарні, не прийшов на допомогу, є кримінальна відповідальність.

Так само — якщо говорити про моральність: проявляючи байдужість, людина несе відповідальність перед Богом. Заплющуючи очі на несправедливість, на зло, ми стаємо його співучасниками. Бо могли адекватно відреагувати, але не зробили цього.

Повністю відеозапис етеру з братом Олександром Могильним дивіться тут.

Читайте також:
Гнів: як відрізнити емоцію від гріха?