Протягом І століття апостоли передавали вчення Ісуса як багатьом громадам, так і окремим особам.
Святий апостол Йоан прожив довге життя і мав багато учнів. Одним із них був святий Полікарп, про що в одному зі своїх листів пише його учень, святий Іриней з Ліону:
«Бо я чітко пам’ятаю події того часу краще, ніж події недавні… Я можу описати саме те місце, де блаженний Полікарп сидів під час промови… його особистий вигляд… і те, як він описував своє спілкування з Йоаном, котрий бачив Господа, і як він переказував їхні слова».
Далі Іриней наводить список римських єпископів аж до Елевтерія, дванадцятого від апостолів, дев’ятого від Климента, “який бачив і розмовляв із блаженними апостолами”. Від Римської Церкви, якою представлені всі Церкви, автор потім переходить до двох Церков: у Смирні, де через особу Полікарпа субапостольська епоха тривала «до пам’ятних нам часів», і в Ефесі, де через особу Йоана апостольська епоха була продовжена до «часів Траяна». Про Полікарпа він каже: «він не тільки був навчений апостолами і жив у близьких стосунках із багатьма, хто бачив Христа, але також отримав від апостолів своє призначення єпископом у церкві Смирни в Азії».
Життя святого Полікарпа нагадує нам, що Дванадцять апостолів передали свою віру реальним людям, які потім передали її наступним поколінням.
Сьогодні ми маємо бути вдячні тим першим послідовникам апостолів за їхню мужність зберігати відданість вірі у бурхливі часи світу цього.
фінансово.
Щиро дякуємо!
