Під час молитовної зустрічі з паломниками в першу неділю березня Папа Франциск знову скерував думку до Палестини, Ізраїлю та України.
Він також звернувся з привітанням до української молоді, що прибула на зустріч, організовану Спільнотою святого Егідія. Не залишився без його уваги також Міжнародний день просвіти з питань роззброєння та нерозповсюдження — пише Vatican News.
«Чи справді вважається, що таким чином будується кращий світ, чи справді вважається, що таким чином досягається мир? Досить, будь ласка!» — закликав Папа Франциск, скеровуючи після молитви «Ангел Господній» у неділю, 3 березня 2024 р., думку до страждань населення Палестини та Ізраїлю.
«Тисячі загиблих, поранених і переміщених осіб, величезні руйнування викликають скорботу, і це разом із жахливими наслідками для найменших і беззахисних, які бачать, що їхнє майбутнє поставлене під загрозу», — сказав він, закликавши продовжувати переговори про негайне припинення вогню в Газі та в усьому регіоні, «і щоб негайно були звільнені заручники й повернулися до своїх рідних, які з тугою на них чекають, а цивільне населення отримало належний і нагальний доступ до гуманітарної допомоги».
«І, будь ласка, не забуваймо про стражденну Україну, де щодня гине багато людей. Там стільки болю», — додав Святіший Отець, який, вітаючи присутні на площі Святого Петра різноманітні групи прочан, виокремив українську молодь, згуртовану на зустріч, яку організувала Спільнота святого Егідія на тему: «Перемагати зло добром. Молитва, вбогі, мир». «Дорога молоде, дякую вам за ваші зусилля, спрямовані на підтримку тих, хто найбільше страждає від війни. Дякую», — мовив він.
Папа Франциск також нагадав про те, що 5 березня відзначатиметься другий Міжнародний день просвіти з питань роззброєння та нерозповсюдження. «Як же багато ресурсів витрачається на військові видатки, які в силу нинішньої ситуації, на жаль, продовжують зростати! Я щиро бажаю, — сказав він, — щоб міжнародна спільнота зрозуміла, що роззброєння — це перш за все обов’язок: роззброєння — це моральний обов’язок. Усвідоммо це. Та це вимагає від усіх членів великої сім’ї народів відваги перейти від рівноваги на основі страху до рівноваги на основі довіри».