Чи можна використовувати піст, щоби схуднути?

Питання: Чи добре користуватися можливістю посту, щоби схуднути?

Відповідає докторка теології Орися Уська.

Це недобре. Насамперед варто запитати себе: «Навіщо худнути?» Якщо це питання здоров’я, то тут швидше потрібен медичний підхід. Натомість піст — це про серце і про стосунки з Христом.

У серці такої людини є болюче місце, яке каже їй, що вона набрала зайву вагу і що її не можна любити, бо таких не люблять. Мабуть, хтось їй про це сказав, і вона в це повірила. Це могла сказати сучасна культура або будь-які авторитетні для неї люди. Насправді питання зовсім в іншому: «Чому я думаю, що мене неможливо любити, якщо я не відповідаю якимось параметрам?» Піст — це чудовий час, щоб запитати про це Христа. «Мені треба схуднути» — для чого?

Водночас це не виключає, що, можливо, і справді треба схуднути. Але якщо нічого не змінити в серці, то навіть якщо людина скине кілька кілограмів, то вона з часом знову їх набере. Ба навіть якщо не набере, то те місце в серці, вражене думкою: «Мене не люблять, бо я повна (чи повний). Я не гідна/не гідний любові. Я мушу щось почати робити, щоб мене почали любити» — почне тривожитися, й це проявиться в якомусь іншому місці: будуть «не такі» стегна або груди, або губи, чи «не таке» волосся тощо. Це буде безкінечний цикл, який забиратиме спокій у цієї людини й усіх навколо.

Тому, коли стоїть питання «як використати піст», то насамперед треба подивитися у своє серце: що там болить; до чого зараз він мене кличе.

Був такий реальний випадок: хлопець жартома сказав дівчині, що вона дуже погладшала. Дівчина — підліток — ледь не померла, бо почала вживати заходи, щоби схуднути. Це вплинуло на процеси її розвитку, на гормональну систему. У неї була анорексія з усіма наслідками. Закінчилося це «схуднення» дуже погано. Об’єктивно вона не була повною. Проблема була в серці. Дівчина повірила, що зовнішність може визначати, чи її любитимуть.

Зовнішні фактори можуть впливати на те, подобаємося ми комусь чи ні. Чи має когось обходити якийсь зовнішній, поверховий контакт із кимось? Якщо людина знає у своєму серці, що її любить Бог, що вона для Нього красива, — це буде видно назовні. Така людина буде зсередини цвісти і світитися. Можливо, треба схуднути, — а може, й не треба. Справа не в тому. Людина має наважитися зробити цей рух у серці й запитати Ісуса: чому це питання так сильно її хвилює; чому вона готова весь час Великого Посту присвятити цій проблемі; що Він думає про її тіло, про її жіночість/чоловічість. «Ісусе, вилікуй моє серце, бо воно так реагує». І Він знайде спосіб, як. Від нас потрібно дуже мало: бажання й рішення. Бажання побачити, що відбувається в нашому серці, й відважно вирішити заглянути в нього і впустити туди Бога. Як Він це зробить — це Його суверенна воля. До кожного з нас Він має свій індивідуальний підхід.

Повністю відео розмову з Орисею Уською дивіться тут.

Читайте також:
Піст: запрошення до розбудови стосунків любові