Проповідь о. Миколи Мишовського на IV неділю Великого Посту, рік Б (РКЦ).
«Того часу Ісус сказав Никодиму: «Як Мойсей підняв змія в пустелі, так треба, щоб був піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить, у Ньому мав вічне життя. Бо аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби світ був спасенний через Нього. Хто вірить у Нього, того не судять, а хто не вірить, той уже осуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина. Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо погані були їхні діла. Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби не виявилися його вчинки. А хто чинить правду, той іде до світла, щоб його діла стали явними, бо зроблені вони в Богові!»