Вже не секрет, що Лева XIV запросили виступити в Європейському парламенті у Страсбурзі. Понтифік схиляється до того, щоб прийняти запрошення, і поїздка може відбутися вже восени. Але яким може бути послання Папи-американця до Європи? Які теми він порушить?
Через рік після початку його понтифікату, в очікуванні на енцикліку про мир і соціальну доктрину, що має вийти незабаром (Magnifica Humanitas — «Велична людяність»), можна почати виокремлювати міркування Лева XIV щодо ролі вірних християн у суспільстві. Зокрема, на напрям його думки вказує промова, яку Папа виголосив перед членами Європейської народної партії 25 квітня.
Напрями думки Лева XIV
Промова Лева XIV мала три фундаментальні лінії: християнське натхнення як дороговказ для будь-якої політичної дії; вірність істині і природному праву; ідеал реалістичної і народної, але не популістської політики.
Тема християнського натхнення є наскрізною в усій промові. Лев XIV одразу згадує батьків-засновників Європи — Аденауера, Де Гаспері і Шумана, чий процес беатифікації триває — і нагадує, що Європейська народна партія також черпає натхнення у цих гігантів. Крім того, Папа нагадує, що група ЄНП визнає християнську спадщину Європи, і наголошує на ідеалі, з якого вона народилася, а саме, за словами Шумана, «зробити війну неможливою».
Тема вірності істині — це друга сполучна нитка. Лев XIV звертається до неї, виходячи з однієї з аксіом енцикліки Папи Франциска Evangelii Gaudium, а саме, що «єдність вища за конфлікт», і робить це, щоб закликати європейських парламентарів залишатися непохитними у своїх ідеалах. Справді, Папа підкреслює, що потрібно мати «широкий погляд на майбутнє, не боячись, коли це необхідно для загального блага, ухвалювати важкі і навіть непопулярні рішення».
Лев XIV також застерігає від можливості «звеличення ідеології» і закликає наслідувати ідеал, який ставить у центр людську особистість. І тут вступає в дію третя директива: бути «народною» партією, а отже, орієнтованою на народ, який має бути «учасником кожної політичної дії», оскільки «народна політика потребує часу, спільних проектів і любові до істини». Тому Лев XIV просить відновити «народну матерію» як принцип християнського реалізму, який, за словами Папи, є «справжньою протиотрутою від політики, яка часто буває крикливою, складається лише з гасел і не здатна відповідати на реальні потреби людей».
Роль християн у політиці
Для Лева XIV ці три директиви можна підсумувати у трьох характеристиках християнина, що займається політикою. Перша — це орієнтація на Євангеліє, але без конфесійної обмеженості. Друга — мати реалістичну перспективу, намагаючись також подолати страх перед створенням сім’ї і народженням дітей, усуваючи першопричини міграції і дбаючи про тих, хто страждає, не нехтуючи при цьому здатністю інституцій реагувати на ці явища; при цьому приділяти особливу увагу новим викликам турботи про творіння і штучному інтелекту. Третя характеристика полягає в тому, що бути християнином у політиці означає інвестувати у свободу, «засновану на істині, яка захищає релігійну свободу, свободу думки і свободу совісті в будь-якому місці та за будь-яких людських обставин».
Підґрунтя промови Папи
За промовою Папи стоїть передусім спостереження: християни, залучені до політики, ризикують розділитися і випустити з поля зору спільну мету. Свобода совісті надається з певних етичних питань без чітких вказівок, за що голосувати і чому.
Тим часом у Європі все більше поширюється «культура смерті», якщо вжити улюблений вираз Йоана Павла ІІ. Франція внесла до своєї Конституції положення, що «закон визначає умови, за яких здійснюється гарантована жінкам свобода вдаватися до аборту». Це не «право на аборт», як за це голосувала Асамблея наприкінці 2022 року, а схвалене Сенатом проміжне формулювання, яке натомість стосується «свободи аборту».
У 2021 році Європарламенту було представлено «Звіт Матіча», в якому аборт описувався як право людини, а зараз триває ініціатива «Мій голос, мій вибір» (My Voice, My Choice), яка має на меті лібералізацію послуг з переривання вагітності по всій Європі. Цю ініціативу з тривогою зустріла Комісія єпископських конференцій Європейського Союзу (COMECE), яка, втім, позитивно оцінила «рішення Єврокомісії не подавати на розгляд Європейського парламенту і Ради пропозицію законодавчого акту про створення нової програми фінансування, як того вимагала Європейська громадянська ініціатива My Voice, My Choice, і що було підтримано Парламентом». Це рішення визнає необхідність дотримання меж компетенції Європейського Союзу і принципу субсидіарності.
Є також проблема сім’ї і демографічної зими, яка змусила Папу Франциска назвати Європу «бабусею». Лев XIV міг би запропонувати бачення цих питань 25 травня наступного року, коли він зустрінеться з робочою групою Європарламенту з питань демографії. Ризик роз’єднаності в цих питаннях високий, хоча б тому, що з міркувань доцільності політики часто ухиляються від зайняття твердої позиції.
Але є й інші важливі європейські питання: від міграції до популізму, які стосуються не лише хвилі популізму, а радше фундаментального ставлення до нього. Бо ми знаємо, що вибори виграють, займаючи популістські позиції, і Папа застерігає від цього християн-політиків, закликаючи натомість зберігати єдність.
Різні спостерігачі зауважили, що Лев XIV не говорив про «непоступливі принципи», як це зробив Бенедикт XVI під час зустрічі з членами ЄНП у 2006 році. Лев XIV не здається Папою, який зупиняється на дрібних практичних справах або на тому, що можна назвати «казуїстикою». Натомість Лев XIV зосереджується на великих принципах. Можливо, зараз уже не на часі вживати вислів «непоступливі принципи», але ці принципи завжди присутні у вченні Папи. Відхилень від істини немає. Є діалог, є розуміння, але відхилень немає. І тема істини була присутня як у промові до ЄНП 25 квітня, так і в першій промові до дипломатичного корпусу, акредитованого при Святому Престолі, 16 травня 2025 року, а також у різних інших виступах Папи протягом цього року його понтифікату.
Відданість справі миру
Тема миру в Європі заслуговує на окремий розділ. Війна в Україні, спровокована російською агресією, похитнула європейський порядок, і, природно, всі зусилля Союзу були спрямовані на солідарність з атакованою Україною і санкції проти агресивної росії. План переозброєння Європи вважається оборонною необхідністю, особливо в той час, коли міжнародний порядок, здається, вийшов з ладу, а сама Європа ризикує опинитися без оборонних «парасольок» і навіть без можливості захистити свою територіальну цілісність.
Очевидно, що Святий Престол не може схвалити план переозброєння. Він може вважати війну «необхідним злом» — є ціла доктрина справедливої війни, ще більше ускладнена заявою Папи Франциска в енцикліці Fratelli Tutti, що жодна війна де-факто не є справедливою, — але він повинен завжди прагнути до миру, до повного роззброєння як великої утопії, якої потрібно досягти, і до необхідного діалогу між народами.
Тому, коли Папа звертатиметься до Європейського парламенту, питання миру буде розглядатися крізь призму соціальної доктрини Церкви. І не варто дивуватися, якщо Папа попросить Європарламент залучити росію до мирних переговорів, враховуючи при цьому специфіку агресії і не надаючи росії жодних поступок щодо її відповідальності за війну.
Що скаже Папа у Страсбурзі?
Візит Лева XIV до Страсбурга, однак, принесе з собою не лише ці теми, а й тези нової енцикліки Папи, яка має вийти протягом наступних двох тижнів. Magnifica Humanitas, як, вірогідно, називатиметься енцикліка, відображатиме підхід Папи. Лев XIV не каже політикам, як поводитися чи що робити. Він чітко дав зрозуміти, що не займає політичної позиції. Радше він просить усіх католиків, залучених у політику, діяти відповідально, залишаючись вірними християнським цінностям.
Очевидно, Папа звертатиметься не лише до католицької аудиторії чи навіть членів ЄНП з усіма їхніми християнськими коренями. Його заклик буде ширшим та глибшим, і закликатиме до повернення до витоків єдиної Європи. Можливо, з посиланням на його улюбленого Августина, на будівництво Божого Граду, що часто фігурує в дипломатичних промовах Лева XIV (зокрема в нещодавніх під час його поїздки до Африки), і який, ймовірно, буде керівним принципом цього понтифікату.
Переклад CREDO за: Андреа Ґальярдуччі, The Roman Watch
фінансово.
Щиро дякуємо!
