29 квітня 2024 року сестри Згромадження Служебниць Найсвятішого Серця Ісусового, які служать в Україні, урочисто відзначили соті роковини народження для Неба свого засновника — св. Йосифа Севастіяна Пельчара.
Урочистості відбулися у м. Самборі на Львівщині, у храмі св. Йоана Хрестителя. Саме там у 1864 році, через місяць після рукоположення, розпочав своє служіння майбутній святий Вселенської Церкви, 22‑річний на той час отець Юзеф.
Ушанування засновника Згромадження Служебниць Найсвятішого Серця Ісусового розпочалося рефератом про його життєвий шлях. Ключові події — від народження, через розпізнання та реалізацію покликання, яке він втілював, сумлінно виконуючи душпастирські обов’язки, займаючись викладацькою діяльністю, служінням убогим; а також через пастирське служіння на благо Перемишльської дієцезії представив слухачам о. д‑р Ян Щих.
В урочистості взяли участь сестри зі Згромадження Найсвятішого Серця Ісусового з України та Польщі на чолі з Генеральною настоятелькою с. Ольгою Подсадньою та сестрами-радницями; численні парафіяни та сестри зі Згромадження Францисканок Родини Марії, які здійснюють служіння у самбірській парафії.
Святу Месу очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, у співслужінні зі священниками навколишніх парафій.
У проповіді митрополит зосередився на особі св. Йосифа Пельчара і його духовній спадщині як душпастиря, науковця і засновника Згромадження, що досі діє і служить людям у різних країнах світу:
— Ми сьогодні у Самборі, бо тут розпочався священницький шлях св. Йосифа Севастіяна Пельчара. Саме тут він відкрив свій талант сповідника, приятеля молоді, підтримки для хворих та вбогих. Із Самбора він поїхав на навчання до Рима, звідки повернувся служити у сусідніх Воютичах — найбіднішій та найбільш занедбаній парафії на цих теренах. Він став для цієї землі сіячем Божої мудрості й голосом, що закликає до переміни способу життя, до відкривання шляху віри. Саме тому це було добрим рішенням: обрати храм у Самборі для подячної молитви за Святого, який саме тут, як молодий священник, служив Святі Меси; сповідав людей, примирюючи їх із Богом, благословляв подружжя, хрестив дітей і просив Милосердного Бога про вічний спокій для померлих парафіян.
Сьогодні, у соту річницю його смерті, вдивляємося в його постать і благаємо його заступництва перед Богом за нас, які йдемо дорогою життя і потребуємо не лише взірців, але й опіки, щоб наполегливо йти дорогою віри. Цієї опіки ми можемо і повинні очікувати від святих, зокрема від єпископа Пельчара — святого душпастиря Самбора і Воютичів. Від святого єпископа Перемишльської Церкви, частина якої після воєнного лихоліття й часів комуністичних переслідувань була включена до Львівської архідієцезії.
Тому ми можемо і повинні бути вдячними за духовну опіку святого Йосифа Севастіана і вбачати його діяння в тому, що цей самбірський храм завжди залишався відкритим.
Свята Меса завершилася благословенням та вшануванням реліквій св. Йосифа Пельчара.