В переддень річниці Фатімських об’явлень статуя Богородиці у Фастові отримала папську корону.
— Ідея коронації взялася з того, що наш парафіянин, пан Олександр Лисенко, на одному з сайтів антикваріату знайшов статую Фатімської Богоматері, — розповів о. Михайло Романів, директор Центру св. Мартіна. — Це дерев’яна статуя 120 см заввишки. Вона походить із самої Фатіми й була виготовлена 1919 року. Це нас дуже зацікавило. Другим важливим моментом було те, що Матір Божа Фатімська саме в контексті війни просила про те, щоб молитися за росію. Це дуже важливо, і я завжди пам’ятав, що жодне інше об’явлення не говорить про росію.
Думка про корони, які благословить Папа, з’явилась у зв’язку з візитом в Україну кардинала Конрада Краєвського після того, як росіяни підірвали ГЕС у Новій Каховці. Місце переказання корони виявилося глибоко символічним: ним став Херсон, куди волонтери фастівського Центру св. Мартіна вирушили з допомогою, щойно місто було звільнене з‑під російської окупації. Завдяки фінансовій підтримці благодійників, і зокрема Папи, яку переказує кардинал Краєвський, там діє соціальна кухня, при якій постала також своя пекарня. За кілька днів до коронації о. Михайло Романів знову побував у Херсоні разом із волонтерами. Матір Божа Фатімська благословляє їхню працю, яку Центр св. Мартіна веде також на прифронтових теренах.
— Цю корону Папа Франциск поблагословив під час Синоду в 2023 році у присутності нашого єпископа Олександра Язловецького [єпископа-помічника Києво-Житомирської дієцезії. — Прим. ред.] Він її привіз із Рима до Фастова. Й вона тут чекала, аж поки 12 травня, в переддень Фатімської об’явлень, нею коронували нашу статую Богородиці, — каже о. Романів.
Єпископ Язловецький очолив урочисту Євхаристію у фастівському храмі Воздвиження Святого Хреста, при якій діє Центр св. Мартіна.
— Це, може, невелика подія у всесвітньому масштабі, але для нас — важлива, бо ми, католики України, багато молимося і просимо про заступництво Пресвятої Діви Марії з Фатіми, просимо про мир для нашої країни і про закінчення цієї війни, — сказав єпископ Олександр. Під час святкування теж завивали сирени повітряної тривоги. Єпископ сказав, що їхній голос — це знак того, що «диявол навісніє, бо він завжди так реагує, коли ми ввіряємо себе заступництву нашої Матері».
Єпископ висловив сподівання, що коронування статуї Діви Марії папськими коронами наблизило Україну ще на крок до миру, якого всі так прагнуть, і просив молитися в цьому намірі.
— Усіх нас сьогодні зібрала Марія, — зазначив єпископ Олександр у проповіді. — Ми єднаємо обов’язок недільної Меси з такою радістю, як коронування статуї нашої Матері. В історії різних народів є символ коронування — на знак влади якогось правителя. Ми, віруючі, «перекладаємо» різні речі світу цього «духовною мовою». Обряд коронації ми переносимо на Бога, на Діву Марію. Святе Письмо говорить нам про цей обряд передусім словами з Книги Одкровення, де описує Жінку, одягнену в сонце, в короні з 12 зірок. Про царську гідність Марії в історії Церкви говорили багато святих, зокрема св. Єфрем, св. Григорій Назіанзин; а яка ж Цариця без корони? Вона цариця, тому що Вона мати Царя. У Святому Письмі, в Старому Завіті, царицями є саме матері — не дружини царів, як звично для нас, а саме матері. Вони сиділи по правиці царя.
Говорити про Марію як Царицю почали ще в ранній Церкві, але зображати Її в короні почали з VI століття, а звичай коронування, зазвичай приватного, походить із VIII століття. В Середньовіччі з’явилося зображення Діви Марії, над головою якої ангели тримають корону. В Х столітті Її почали зображати на троні і в царських шатах. У XIV столітті з’являються зображення, як Діву Марію коронують Бог-Отець і Господь Ісус. Десь у XVIII столітті корони для коронування образів і статуй Богородиці став висилати Ватикан. А свято Марії Цариці, знане нам, з’явилося тільки в ХІХ столітті, під час І Ватиканського Собору, на прохання єпископів Іспанії та Франції. До 100‑річчя проголошення догмату про Непорочне Зачаття Діви Марії з’явився обов’язковий спомин Марії Цариці.
В Україні на сьогодні відбулося вже кілька коронацій. Перша, яку варто згадати для РКЦ, відбулася 1753 року. Папа Бенедикт XIV прислав корони для Ісуса і Марії на бердичівській іконі. Коли ці корони викрали, папа прислав нові; потім їх знову вкрали, і наступний папа прислав іще корони, але це було незадовго до приходу до влади більшовиків, які теж усе нищили. Наступна коронація відбулася 1998 року. На прохання єпископа Яна Пурвінського папа Йоан Павло ІІ надав дозвіл четвертої коронації.
1773 року, 8 вересня, була коронація в Почаєві. Так, тепер там православні, — але тоді там були греко-католики. Це унікальна коронована папськими коронами ікона, які вшановують і римо-католики, і греко-католики, і православні.
2001 року в Мостиськах на Львівщині, де є санктуарій Діви Марії Неустанної Допомоги, була коронація образу. В 2013 році була коронація в Летичеві, яку провів єпископ Леон Дубравський. 2017 року коронували статую Діви Марії Фатімської у Крисовичах на Львівщині. Того ж року папа поблагословив корони для копії ікони Божої Матері Зарваницької, в греко-католицькому санктуарії. А в Одесі 2022 року Апостольський нунцій провів обряд коронацію образу Вознесіння Богородиці.
Коронації, як бачимо, можна проводити кілька разів, щодо ікон і статуй, щодо оригіналів і копій (як у Зарваниці); ви сьогодні включаєтеся в цей ланцюжок виняткових подій.
Ми нічого не додаємо Марії нашими обрядами, бо Вона вже коронована; але ми в особливий спосіб визнаємо Її нашою Матір’ю і Царицею нашого життя.
Урочистість розпочалася ще у п’ятницю, з вечірнього чування в храмі. Перед виставленими Пресвятим Дарами вірні молилися Розарій, як про це просила Діва Марія у фатімських об’явленнях. П’ятнична вечірня молитва завершилася вшануванням реліквій святих Фатімських пастушків. Наступного дня, в суботу, парафіяни молилися нову частину Розарію, якої ще не було під час Фатімських об’явлень, — Таємниці Світла, і Лоретанську літанію, традиційний травневий молебень. Недільна Меса з коронуванням статуї була запланована на пообідній час, тому вранці відбувся перегляд фільму «Фатіма» і ще один розарієвий молебень.
— Це безсумнівно дуже важлива подія для нас усіх, — прокоментував для CREDO о. Ярослав Кравєц ОР, вікарій домініканців в Україні. — Я дуже радий, що вона відбулася, а тим більше — зараз, під час війни. Це знак для нас від Бога, і водночас знак нашої довіри до Бога в ці часи. Послання з Фатіми нині знову дуже актуальне. Разом із нами святкували брати-домініканці з Польщі, які приїхали розділити цю урочистість і підтримати нас своєю молитвою тут, як вони підтримують нас весь цей час у Польщі.
Святкування прикрасив спів хору «Inspiratum» із київської катедри св. Олександра.
З використанням матеріалів Vatican News.
Фото: Jaroslaw Krawiec, Хор Inspiratum собору св.Олександра м. Київ
Фото з Папою: Vatican News
фінансово.
Щиро дякуємо!
