22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, підготовлену Українською національною комісією з питань правопису.
Нам давали п’ять років для перехідного етапу: поступового звикання, запровадження нових норм і варіативності в написанні. Перехідний етап завершується (чинності нова редакція набрала 30 травня).
Цей мовний закон перебував на відкритому громадському обговоренні від 15 серпня до 1 жовтня 2018 року. Кожен охочий міг подати свої пропозиції та зауваження. Деякі правки (загалом їх було понад 500) Комісія внесла в остаточну версію Правопису. На початку червня він був опублікований на офіційних сайтах Міністерства освіти та науки та Національної академії наук, і майже миттєво, одразу в червні, з’явився перший позов до суду про скасування запропонованих змін. 28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд м. Києва навіть скасував запровадження постанови КМУ про зміну чинного Правопису. Але це рішення було скасоване апеляцією в травні.
Людям, звичним до зросійщеної вимови, граматики, орфографії, було психологічно складно погодитися з тим, наприклад, що «ефір» стає «етером», а слово «проєкт» має писатися так само, як усі інші слова з коренем –ject. Прихильникам цілеспрямованої активної українізації новий Правопис видавався «недостатнім»; переважній більшості він видавався «надмірним». Українці мали вдосталь можливостей сваритися за мову і охоче цим зайнялися.
А потім сталася велика війна. Яка прямо і безпосередньо підтвердила значущість своїх правил, своїх слів і своєї мови, які треба захищати від ворога так само, як землю, яку в нас настирливо відбирають. Мовні сварки (майже) вщухли, й українці стали пишатися своїм шібболетом «паляниця».
Тож які з утверджених п’ять років тому змін закріпилися в нашій мовній практиці?
Перевірте себе!
1.Безззаперечно змінено
-«Священник» пишемо з подвоєнням, як «письменник».
-Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом: бліц-, екстра-, максі-, міді-, міні-, преміум-, топ-, флеш-; віце-, екс-; арт-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, економ-, поп-, прес-, смарт- та іншими: бліцновини, мінісукня, преміумклас, флешпам’ять, віцепрезидент, ексміністр; артгалерея, бодибалет, бодіарт, вебсторінка, економклас, етногурт, попмузика, прессекретар, масмедіа, токшоу, смартгодинник, дрескод, топменеджер (але “топ” не поєднується з числівниками).
-Числівник «пів» з іменниками пишемо окремо: пів року, пів яблука, пів Європи (але півзахисник, півмісяць, півострів — це окремі поняття).
-За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та інших від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: директорка, верстальниця, філологиня, патронеса.
-Латинський корінь –ject– передаємо через «є»: проєкт, проєкція, проєктор (як траєкторія).
-Пишемо без зайвої «й»: Ісая, Мая, Гоя, Соєр, Хаям, Феєрбах; секвоя, фоє, єті й подібні слова.
-Дробові числівники: дві третіх, три четвертих (замість дві треті, три четверті).
-У звертаннях форму кличного відмінка набувають обидва слова: пане лейтенанте, брате Петре, лікарю Ігорю, побратиме Іване.
-З великої букви пишемо займенники Ви, Ваш як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: «Повідомляємо Вам», «Вітаємо Вас».
-Російські прізвища, що в мові оригіналу закінчуються на -ой, пишемо з -ий: Донський, Трубецький, Крутий. (Але: Лев Толстой).
-Назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж у родовому відмінку мають закінчення -у: інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу (як явища, а не предмети — порівняйте: з телефона сидіти на фейсбуку).
-Звук [h] передаємо буквою г: госпіс, гостел, Гарвард, Гельсінкі, окрім деяких європейських слів (хобі, хокей, хол, холдинг) та всіх слів східного походження (брахман, джихад, моджахед, харакірі).
-Англійське буквосполучення ck відтворюємо українською буквою к без подвоєння: Дікенс, Текерей, Бекі, Букінгем.
-Німецьке буквосполучення ei передаємо як ай (яй): Віттгенштайн, Фляйшер; буквосполучення eu — як ой: фройляйн, Нойбауер. У давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через ей: крейцер, гросмейстер, Гейне, Лейпциг.
–Ставимо відступи обабіч скісної риски: синтетизм / аналітизм (окрім та/або, і/або, словосполучень (с/г, р/р тощо) та одиниць виміру (км/год)).
2.До вибору
-Ґ, ґ на місці G, g у запозичених власних назвах: Ґете і Гете; Ґуллівер і Гуллівер. (Але «Гугл», а не «Ґуґл». А в поточному використанні — з малих: знайшов в гуглі.)
– Буквосполучення th у словах грецького походження можна передавати літерами т і ф: етер і ефір, катедра і кафедра, міт і міф, Атени і Афіни.
-У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au можна передавати як ав і ау: авдиторія і аудиторія, фавна і фауна, павза і пауза, лавреат і лауреат.
-У родовому відмінку іменників ІІІ відміни можемо писати закінчення -и та -і: крови й крові, любови й любові, осени й осені, соли й солі, Руси й Русі.
-Назви міст у родовому відмінку можуть мати закінчення -у (-ю) та -а (-я): Амстердаму і Амстердама, Лондону і Лондона, Парижу і Парижа, Чорнобилю і Чорнобиля (окрім назв міст із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-)). Також варто розрізняти Рим як державу (род. Риму) і Рим як місто (род. Рима).
3.Замало і забагато
Новий Правопис вказує, що Забагато Великих Літер у написанні текстів, а також Назв та Імен (що раптом стало характерним для нас, переважно завдяки ширенню помилок силою інтернету) це таки помилка.
З усіх великих літер пишуться тільки назви, посади і свята загальнодержавного значення: Верховна Рада України, День Незалежності України (День Соборності, День Конституції), Надзвичайний і Повноважний Посол та їм подібні, а також власні назви: Демократична Республіка Конго.
Натомість інші назви — посадові, адміністративно-територіальні, назви заходів тощо — пишуться як словосполучення, яке тільки починається з великої літери: до прикладу, Світовий день молоді, Комісія у справах родин та життя.
Назви РКЦ та УГКЦ ми традиційно пишемо з великих літер, як власні назви релігійних організацій та в розумінні Церкви як Божественної установи: Римсько-Католицька Церква.
Натомість із початком великої війни мовознавець Олександр Авраменко запропонував писати власні назви «росія, кремль, путін, рф» із малих літер, виражаючи свою зневагу до агресора. Ця пропозиція не належить до мовних норм чинного Правопису, однак прийнялася достатньо швидко й широко і не вважається орфографічною помилкою.
Бонус: «индика» не буде
фінансово.
Щиро дякуємо!
