Погляд

Слово, моя ти єдиная зброє. Чим така важлива «паляниця» і чому це смішно, але не жарт

25 Травня 2022, 13:05 4204 Ірина Єрмак

Стріт-арт у Глухові. Фото: Сектор Молодіжної Політики

Сьогодні 25 травня, День філолога. Поговоримо про «паляницю», яка на початках повномасштабної російської агресії заполонила інтернет, стала засобом для підняття настрою, духу, а також інколи й серйозним засобом виявлення шпигунів та диверсантів.

Уперше з цією темою я зіткнулася кілька років тому, майже випадково купивши книжку мовознавця Рустама Ґаджієва про мовні цікавинки (її українську версію готує на кінець травня видавництво «Віхола»). Була підписана на ФБ-сторінку автора, але й на думку не спадало з ним списатися і робити статтю для CREDO — не всі ж такі філологи, як я, не всім цікаво «колупатися» в словах і прерізних історичних казусах, пов’язаних із мовою… Але ось, сталося. Сталося так, що славнозвісна «паляниця» з рівня анекдоту перейшла на рівень розпізнавання «свій-чужий». А отже, поговоримо з фахівцем про те, чому для України важлива Українська Мова.

 

Фото з ФБ Рустам Гаджиев

 

— Знаєте, мою книжку «Лінгвістика на карті світу» мали надрукувати десь наприкінці лютого, тобто в березні я мав би тримати її вже в руках, — розпочав свою відповідь Рустам. — Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян, я взагалі забув про неї, а коли згадав, то зрозумів, що, напевно, «уже все», вона відкладена надовго. Хто його там знає, чи буде коли й кому її видавати… Та згодом мені написали дівчата з видавництва «Віхола» і сказали, що треба реанімуватися трохи, треба щось робити. Вирішили першою видати саме мою книжку, але попросили написати два слова про те, у чому її актуальність.

Я сів писати передмову — і зрозумів, що багато чого навколо перегукується з тематикою книжки. І, звісно ж, перше, що спало на думку, — славетна «паляниця». Це, напевно, найпопулярніше українське слово-шібболет, тобто слово-пароль. «Шібболет» — термін, що має біблійне походження; певно, для віруючих це особливо цікавий момент.

Цьому феномену в книжці присвячено цілий розділ. Слова-паролі здавна використовувались у різних куточках світу, щоб відрізнити своїх від чужих. І ми ще пам’ятаємо, як у 2014-му з’явилося в нашому інфопросторі слово «поребрик» — такий собі невимушений шібболет, коли того бойовика навіть не просили нічого казати. Сам себе видав!

Бачте, легко думати, що «у нас один язык, а укра́инцы просто притворяются» — допоки тебе не попросили вимовити «паляниця». Легкість кудись стрімко вивітрюється. Не знаю, хто вперше застосував «паляницю», але цей шібболет насправді дуже якісний, бо в російській мові звук [ц] завжди твердий, а в нас він буває пом’якшеним. А ще як іде комбінація пом’якшених із твердими, ну тут узагалі «ти, москалику, вже приїхав». Я ще пам’ятаю, як на своєму так званому ток-шоу Скабєєва витягла цей шібболет і намагалася розібратися в ньому, але все переплутала й почала обговорювати з гостями «клубніку». Тобто вони навіть до вимови не дісталися, ще до того зламали собі ноги! І це не дивно, бо діапазон використання шібболетів досить широкий, можна обійтися й без фонетики. Наприклад, у книжці згадується жестова версія шібболета з фільму «Безславні виродки».

Та, звісно, питання шібболетів відходить на другий план, якщо подумати, які зміни чекають на українську мову в майбутньому. Люди просто на очах переходять на українську, а ті, хто почав цей процес напередодні війни, вкотре пересвідчились у правильності свого рішення. Сумно, звісно, що виправлення історичної несправедливості дається нам такою кривавою ціною, але ж ворог просто не залишив вибору. Така відкрита агресія — це просто акт відчаю, певна образа на те, що не вийшло, як, наприклад, із білоруською мовою, яку майже повністю знищили. Попри те, що попереду ще дуже багато роботи, перспективи проглядаються хороші.

 

 

Рустам — як можна зрозуміти з імені, українець «у сенсі Липинського», як член політичної нації. Однак мовознавець на сьогодні — це набагато більше українець, ніж будь-хто з «какаяразніца».

— Я народився на Північному Кавказі, дуже довго жив у Києві, знаю добре Вінниччину й ще декілька років жив у Дубаї, але ось уже з 2016 року осів у Львові. Мені завжди подобалося це місто. Щодо освіти, то мій рідний університет — КиМУ (Київський міжнародний університет), факультет лінгвістики, спеціальність — теорія і практика перекладу (англійська та арабська мови). Мені важко назвати себе хорошим студентом, але з хорошими викладачами мені пощастило на 100 %. Можливо, і лінгвоблог, який я вів декілька років, і книжка, що скоро вийде, це така спроба компенсувати свою університетську неуважність.

 

За поребрик! Хроніки шібболета

(уривки з розділу)

Шібболет — біблійний вислів, що означає характерну мовну особливість (наприклад, слово, але частіше звук), за якою можна ідентифікувати людину або групу людей. Це такий собі розпізнавальний лінгвопароль, що дозволяє відокремити своїх від чужих у тих випадках, коли за іншими ознаками визначити приналежність неможливо. Чужі при цьому, ясна річ, нічого не підозрюють.

Походження слова сягає біблійної історії про протистояння племен ґілеадян та єфремлян (Суд 12, 5-6). Жителі Ґілеада тоді захопили переправу через Йордан і змусили єфремлян перебиратися на другий берег, вдаючи із себе членів інших громад єврейського народу. Розрізнити тих, хто бажав пройти, можна було лише за діалектною ознакою, тому ґілеадяни говорили кожному: «Скажи шібболет» (слово означає «колос» або, за іншою версією, «течія» — івр. שיבולת ). Комусь, напевно, тоді вдалося форсувати Йордан, але єфремлян між них не було. Їх підвели шиплячі приголосні, через відсутність яких шібболет обертався на сібболет. Так за один день винищили близько 42 000 єфремлян.

Шібболетознавства наразі ще не вигадали і чіткої класифікації цих мовних кодів не існує, тому до таких інструментів етнічного, національного й соціального кастингу можна було б віднести і діалекти, і сленг, і арго, і жаргони, і багато іншого. Це може бути, наприклад, жестовий шібболет із фільму «Безславні виродки». У ньому є сцена, в якій британський шпигун (на фото нижче), що діє під прикриттям у нацистській Німеччині, замовляє в бармена віскі жестом, після чого ми можемо бачити фірмовий тарантіновський багряний банош. Помилка персонажа-британця полягала в тому, що він показав бармену вказівний, середній та безіменний пальці, натомість німці для позначення трійки показали б великий, указівний та середній пальці.

 

 

Або візьмемо випадок за участю корифея лінгвокриміналістики Роджера Шая. Якось він допоміг ідентифікувати викрадача за допомогою словосполучення «devil strip» у записці про викуп. Виявляється, так називають смугу газону між тротуаром і проїжджою частиною або бордюром тільки в місті Акрон штату Огайо.

 

Сицилійська вечірня

У 1281 році Карл I Анжуйський, король Неаполя й Албанії, титулярний король Єрусалима та засновник Анжу-Сицилійської династії, нікого не чіпав і мирно збирав флот для походу на Візантію. От тільки, задивившись туди, де Макар телят не пас, Карл забув, що вигнані з Сицилії вороги так і не пробачили йому. А той сицилійський люд, що залишився на острові, просто гострив сокири і готував заколот супроти самого короля і його французьких придворних загалом.

Повстання розпочалося на Великдень, 29 березня 1282 року, і тому набуло назви Сицилійської вечірні. Лише за один день острів’яни вирізали кілька тисяч французів у Палермо, чим запалили бікфордів шнур повстання і в інших містах. Позаяк залишати французів живими і неушкодженими дуже не хотілося, а за зовнішнім виглядом визначити їх було доволі складно, кмітливі сицилійці придумали хитрість: показували перехожим нут (баранячий горох, із якого роблять хумус) і вимагали сказати, що це таке. Французам з їхнім увулярним [ʁ] дуже важко давався італійський ясенний (альвеолярний) дрижачий [r] у сицилійській назві нуту ciciri (чичирі). Та й глухий заясенний африкат [t͡ʃ] (тобто ч) зовсім не спрощував перевірки. Тих, хто не давав собі ради з цим фонетичним тестом, убивали на місці або брали в полон для подальшого вигнання.

А вже потім була війна Анжуйської гілки з королями Араґона, яка завершилася в 1302 році повною втратою Сицилії Анжуйською династією.

 

 

Краківська сочевиця

Поставимо Західну Європу на паузу й подамося на схід. За рік після взяття Києва монголи доволі швидко захопили Краків і майже повністю його знищили. У 1257 році місто відбудували і з легкої руки короля Болеслава V Сором’язливого навіть щедро обдарували — магдебурзьким правом і самоврядуванням. Відтак до міста потягнулись і переселенці з німецьких земель.

Минали роки, а Краків усе захоплювали та завойовували. Побували тут і чеський король Вацлав II, і польський князь Владислав I Локєтек. Проти нього і підняв повстання в 1311 році війт (типу мер) Кракова Альберт. Він сам був чи то німецького, чи то чеського походження, спирався на німецькомовних жителів Кракова (німців, чехів, сілезців) і розраховував передати відвойоване місто королю Чехії — Яну I Сліпому. Передати нічого не вийшло, тому Альберт вирішив не обтяжувати нікого своєю присутністю і втік у Богемію.

А Локєтек розлютився на непольське населення Кракова і зажадав від нього повної сатисфакції. Тут шібболет і став у пригоді. На всіх, хто не міг повторити вислів soczewica, koło, miele młyn (сочевиця, колесо, меле млин), чекали вигнання, конфіскація майна або навіть смерть. Ну і, виявляється, ще й тортури чекали, бо змушувати людей вимовляти цей польський дзвінкий губно-м’якопіднебінний апроксимант [w] у словах koło і młyn (вимовляється як щось середнє між англійським w й українським твердим л) — ще те знущання. Незрозуміло тільки, навіщо поляки щось вигадували. Могли просто попросити перехожого сказати Grzegorz Brzęczyszczykiewicz!

(Книжка Рустама повна гумору і тому легко читається, попри професійну точність лінгвістичних термінів. Згадка широко відомого уривку з фільму «Як я розв’язав Другу світову війну» (1969) це гарантована усмішка для всіх, хто бачив якщо не сам фільм, то цей уривок. — Авт.)

 

 

 

Фіни під час війни 1918 року, коли країною бігали червоні, білі, росіяни, німці та ще дехто, теж знайшли спосіб лінгвістичної дискримінації. Слово yksi (фін. «один») у фінській білій гвардії використовували для ідентифікації росіян. Начебто просте слово містить підступний перший звук — огублений голосний переднього ряду високого підняття [y]. Російськомовним так і кортіло йотувати його й вимовити «юксі», натомість правильно — щось на кшталт ‘юксі (це, звичайно, не офіційна транскрипція, а просто примітивний спосіб передачі звучання). Не знаходить підтвердження, але зустрічається в мережі історія, що під час Другої світової війни фіни використовували також шібболет höyryjyrä (фін. «асфальтовий каток», звучить приблизно хьо’ьор’юра). Ось його без навичок фінської вимовити фактично неможливо, це вам навіть не yksi.

А під час громадянської війни в Лівані в 1975 році ліванські християни розпізнавали палестинців на блокпостах за допомогою слова помідор, яке палестинською арабською звучить трохи по-українськи — бандура, а ліванською арабською — банадура. Палестинський варіант відповіді буквально коштував багатьом життя.

Сподіваюся, що цими знаннями про шібболети ви користуватиметеся на благо, а не дискримінуватимете добрих людей тільки тому, що вони, бачте, сусіднього поля ягоди. Втім, якщо люди погані, то дискримінуйте, звісно. Тоді можна.

 

В українському просторі швидко підхопили тренд із “паляницею” та ляпом Скабєєвої, перетворивши цю ситуацію на “подвійний шібболет”: якщо під продукцією з таким зображенням з’являється коментатор із запитаннями “а прічом тут клубніка”, його одразу видно, хто він такий!

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com Immediate Venture Miksi sinun kannattaa ehdottomasti peittää lautasellinen ruokaa yöllä: Muista nämä keittiön taikauskot Noki on helppo pestä pois liedeltäsi: kokeile näitä hyväksi havaittuja puhdistusmenetelmiä Kaalin versot kasvavat isoiksi ja vahvoiksi: muista tämä hoito Yksinkertainen temppu, jolla saat pidettyä tuoreet hedelmät keittiössäsi pitkään.Laita tämä päälle Puutarhurin niksi siitä, miten herukoita voi parhaiten lisätä Avattu suolakurkku on turvassa homeelta: muista tapa suojata suolakurkkuja Slovakiassa kävi hyvin huonosti.Nämä ovat maailman onnellisimpia maita Sinulla on sitä keittiössäsi, mutta et tiedä, että se on yksi terveellisimmistä mausteista.Se suojaa sydäntä ja tukee vastustuskykyä Keittiösi tuoksuu aina hyvältä: 5 niksiä kokeneilta emänniltä Munakokkelista tulee hämmästyttävän herkullista: noudata 3 yksinkertaista sääntöä Onko slovakkeja uhkaamassa uusi vero? Maksaa valtiolle tilisiirroista ja pankkiautomaattinostoista Pannukakut paistuvat mukavan rapeiksi: kokeile lisätä tätä ainesosaa taikinaan Pasta kiehuu kiinteäksi ja mehukkaaksi: muista, miten ruokalaji keitetään oikein Charlotte kypsyy täydellisen mureaksi ja maukkaaksi: muista 3 tärkeintä kokin salaisuutta Hikitahrat vaatteissasi eivät jätä jälkiä: kokeile tätä nestemäistä jauhetta Mikä ilmastointilaite sopii kotiisi: muista nämä asiantuntijoiden vinkit Cât rezistă ouăle de țară vs.de cumpărat la frigider? Când nu mai trebuie consumate Miten valurautaiset keittotasot puhdistetaan tehokkaasti Hirssipuuro kiehuu ihanan mureaksi ja herkulliseksi: muista nämä niksit Miten kokeneet emännät pesevät rasvaa kylmässä vedessä: muista 3 yksinkertaista temppua Miksi kokeneet emännät pakastavat leipää: muista nämä hyödylliset kulinaariset niksit Älä heitä kertynyttä muovipulloa pois: 10 tilannetta, joita voit käyttää kotona ja keittiössä Miksi tieltä löytyneitä rahoja ei kannata noutaa: viisi vaarallista seurausta Miten puhdistaa kylpyamme nopeasti: 6 tapaa käyttämällä kansanhoitoa Miten muuten käyttää paperiliittimiä: käsityöläisemännät ovat keksineet 9 uutta tapaa kotiin ja keittiöön Valkosipuli lopettaa kellastumisen: muista nämä 3 tehokasta hoitoa Älä heitä vanhoja muoviastioita pois: 9 tapaa käyttää niitä kotona ja keittiössä Kylpyamme pääsee nopeasti eroon kalkista: muista nämä 2 puhdistusliuosta WC-kulho lakkaa vuotamasta vettä: muista tämä vianetsintämenetelmä Et itke sipulia: kolme tapaa käsitellä epämiellyttävää haittaa Miksi riisivettä ei tarvitse kaataa pois: 4 tapaa käyttää sitä kotona Älä heitä vanhaa paistinpannuasi pois: 5 mielenkiintoista käyttötarkoitusta kotitaloudessa Älä heitä vanhoja tavaroita pois: 8 esinettä, jotka tulevat tarpeeseen kotona ja keittiössä Perunan säilyvyys pitenee: Näin säilytät perunat oikein tasaisissa olosuhteissa Näin muut ovelat emännät käyttävät mikroaaltouunia: 12 vinkkiä kotiin ja keittiöön Hoover kestää paljon pidempään: miten laitetta ei saa käyttää siivouksen aikana Laattojen välissä olevat rikkaruohot häviävät: kokeile tätä ruiskutusliuosta Uunin luukku kiiltää valkoisena: yksinkertainen liuos poistaa nopeasti rasvan ja saostumat lasista Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta auringonkukkaa vihannespuutarhaan: Kasvi vaikuttaa negatiivisesti maaperään Miten muut tajuavat emännät käyttävät vanupuikkoja: 6 hyödyllistä kauneus- ja kotitalouselämän hakkeria Lasit eivät enää huurru: 5 todistettua tapaa shampoon ja saippuan avulla Käytä sitruunahappoa keittiön ulkopuolella: 4 hyödyllistä kotitalouden lifehackia Froteepyyhkeistä tulee poikkeuksellisen herkkiä: kirjoita ylös näiden pesuliuosten koostumus Älä heitä vanhaa lapiotasi pois: 8 tehokasta tapaa käyttää sitä kotona ja maaseudulla Mitä jokaisen kokin tulisi tietää: 4 yleisintä virhettä keittiössä Tuholaiset eivät koske sipuliisi: muista tämän puutuhkaliuoksen koostumus Omenahillo maistuu tavallista paremmalta: muista tämä maukas karpalolisäys Miksi kokeneet puutarhurit eivät istuta lintukirsikkaa talon lähelle: vahingoittaa hedelmäpuita ja vihannespuutarhaa Miten muuten kokeneet kotiäidit käyttävät muovipulloja: 5 tapaa kotiin ja mökille Aamiaisruoat, jotka pitävät sinut virkeänä koko päivän, on nimetty Kanafileestä tulee hämmästyttävän herkullista: kokeile lisätä ruokaan tämä kastike PERFEKTNÍ těsto na veškeré pečivo, které není třeba hníst: Recept mám od slavného pekaře, peču už jenom z něj! Pečení bude vzdušné a křehké: pamatujte na základní pravidlo přípravy těsta Nalévám obyčejné SALKO s ořechy a dělám to na každou oslavu: výsledek vás potěší (RECEPT)! Tyto přísady v kávě z ní dělají jed.Většina Slováků ji tam dává Domácí hnojivo na ibišek je lepší než to z obchodu.Vyrábím ho ze tří ingrediencí.Sousedé mi závidí mou zahradu Odtrhněte několik listů a vložte je pod těsnění.Problém zmizí a pračka bude jako nová Jak ochladit byt v horkém počasí? Ani nápad otevřít okna! Odstraňte jednu věc Nevylévejte vodu po uvaření brambor: 3 užitečné způsoby, které využijete doma i v kuchyni Nejen levandule.Tyto rostliny zaženou komáry z vašeho balkonu Palačinky se upečou pěkně křupavé: zkuste přidat tuto přísadu do těsta Přidejte do vody a vaše okna budou zářit jako nová Mají také 40 květů a kvetou nepřetržitě půl roku: Pěstitelka nejkrásnějších orchidejí prozradila, jak získat takovou nádheru! V horkém počasí nastavte termostat na „pět“.Čeká vás příjemné překvapení Proč byste si měli na noc rozhodně přikrýt talíř s jídlem: pamatujte na tyto kuchyňské pověry Proč zkušené hostitelky zmrazují chléb: pamatujte na tyto užitečné kulinářské triky Těstoviny se uvaří pevné a šťavnaté: nezapomeňte, jak pokrm správně uvařit Mrkev bude sladká a velká: pomůže jí jednoduché hnojení Bez klimatizace se byt rychle ochladí: pamatujte na těchto 5 účinných pravidel Míchaná vajíčka budou úžasně chutná: dodržujte 3 jednoduchá pravidla Knedlíky se při vaření nerozpadají: pomůže jedna lžíce této přísady Takto se připravuje ovoce ke zmrazení.Nebude se lepit ani drolit Jak najlepiej zagęścić gulasz? Zapomnij o ziemniakach, TO jest o wiele lepszy sposób! Irytują Cię nowe plastikowe nakrętki do butelek? Oto prawdziwy powód, dla którego nie można ich rozdzielić! Jedz garść dziennie, a twoje jelita będą działać jak nowe.Słowacy o tym zapominają Krem francuski: Niesamowicie lekki i delikatny, pasuje do każdego deseru!