Інтерв’ю Нори О’Доннелл «60 хвилин» із Папою Франциском, що вийшло в ефір 19 травня, знищило репутацію цієї розхвалюваної програми як гострої розслідувальної журналістики. Поставлені запитання не стосувалися жодної з важливих проблем його понтифікату протягом останніх одинадцяти років, навіть якщо вони посилювали численні карикатури провідних медіа на Папу, його вчення та спосіб правління.
Які запитання могла би поставити пані О’Доннелл, щоби зробити справді цікаве інтерв’ю? Ось деякі варіанти.
— Ваша Святосте, якось, відповідаючи на питання репортера про конкретний випадок священника-гомосексуаліста, що намагався вести чесний спосіб життя, Ви сказали «Хто я такий, щоб судити?» — маючи на увазі, якщо людина відвертається від помилок і тягнеться до благодаті, щоб жити праведно. Глобальні медіа негайно й неточно універсалізували це до широкого морального неосудження одностатевих стосунків з боку Папи. Чи Ви коли-небудь думали, що важливо було би виправити це перекручування?
— Після того, як ви вирішили жити у Домі святої Марти, а не у папських апартаментах в Апостольському палаці, медіа розхвалили це як свіже, «антикоролівське» рішення. Але, як відомо, папські апартаменти в Апостольському палаці набагато більше схожі на італійську квартиру середнього класу, ніж на позолочений будуар епохи Борджіа. Хіба, виправивши це журналістське спотворення, ви не зробили би послугу пам’яті ваших попередників, яких непрямо критикують за недоречний «роялізм» через їхній вибір жити у квартирі, де тривалий час мешкали Папи?
— Папа Йоан Павло ІІ запрошував гостей на сніданок, обід і вечерю майже щодня протягом понад двох десятиліть, зокрема чоловіків і жінок, із якими він не погоджувався стосовно різних питань, — бо вважав, що йому потрібно вчитися з їхнього досвіду й чути їхні погляди, щоб добре робити свою роботу. Чи ламаєте Ви коли-небудь хліб із тими, з ким можете не погоджуватися, чи, може, іншим чином звертаєтесь по інформацію до людей поза межами кола ваших найближчих товаришів?
— Ви сказали, що висвячення жінок у дияконський і священницький сан неможливе і крапка, і що Синод про синодальність, ініціатива вашого понтифікату, це не привід для обговорення вже вирішених доктринальних питань. Але кардинал Жан-Клод Оллеріш SJ, один із ключових лідерів Синоду, нещодавно сказав, що це відкриті питання, які належить висвітлити на Синоді-2024. Чи Ви наказали йому припинити й утриматися від таких обговорень?
— Чи вважали Ви за необхідне виправити хибне уявлення про те, що католицьке вчення про моральне життя чи структуру Церкви — це «політика», а не усталені істини?
— Чому отець Марко Рупнік, чиї гріхи та злочини сексуального насильства є одними з найпідліших і найбільш сатанинських, не був позбавлений духовного стану з забороною виконувати обов’язки священника і наказом жити у покаянні?
— Як ви думаєте, чи цікавить світ Церква «Можливо» — тобто Церква, яка не впевнена в тому, у що вірить, і плутається у тому, що робить нас щасливими? Хіба у світі бракує двозначностей? Хіба плутанину — таку як ґендерна ідеологія — не найкраще вирішувати через ясність, поєднану зі співчуттям, а не двозначним «супроводом», який не закликає нікого до навернення?
— Чому Ви усунули єпископів із їхньої душпастирської посади без належної канонічної процедури?
— Зважаючи на те, що деякі католики-ультратрадиціоналісти повністю відкидають Другий Ватиканський Собор, чому їхній екстремізм має стати приводом для позбавлення інших католиків, вірних Церкві та її вченню, тієї форми поклоніння, яка їх духовно живить? Хіба не можна було виправити помилки радикалів, не завдаючи шкоди тим, хто вважає джерелом благодаті літургію за Месалом 1962 року?
— Чи бачили Ви популярний мем, де вам дарують дорогий білий велосипед, а Ви кажете до жертводавців: «Я не благословляю велосипед, я благословляю два окремі колеса»? Якщо так — я сподіваюся, що Ви сміялися. Але у чому саме цей мем помиляється?
— Чи бувають обставини, за яких абсолютна моральна норма — наприклад, заборона бездітній парі вдаватися до сурогатного материнства — може бути переважена фактами конкретної ситуації та суб’єктивним судженням сумління пари? Хіба це не «пропорційність», остаточно відкинута Йоаном Павлом ІІ в енцикліці «Veritatis splendor», де Папа навчав, що деякі дії просто неправильні самі собою, а тому не можуть бути виправдані обчисленням намірів і наслідків? І якщо «пропорційність» є прийнятним методом морального міркування, nj як він буде застосований до інших абсолютних моральних норм, таких як заборона вбивства, зґвалтування, тортур, каліцтва, рабства й геноциду?
— Ви часто і красномовно говорили про мир. Як досягти миру, коли агресор заявив про свій намір знищити об’єкт своєї агресії, а атакована сторона знає, що вона стикається з екзистенційною кризою, де під загрозою опинилося саме її виживання?
— Доля мігрантів має зворушити будь-яке чутливе серце. Але чи зверталися Ви коли-небудь до невдач держав, ідеологічних систем і режимів, від яких тікають мігранти? Хіба пошук засобів для вирішення цих невдач не є послугою для мігрантів — і для держав, переповнених нерегульованим потоком біженців, принаймні деякі з яких є злочинцями, що користуються стражданнями інших, видаючи себе за економічних чи політичних біженців?
— Як Ви пояснюєте той факт, що Католицька Церква у Сполучених Штатах, попри всі виклики, з якими вона стикається, є найбільш життєвою й активною Церквою в західному світі? Як пояснити крах католицької віри і практики в Німеччині?
— Під час Вашого понтифікату в багатьох країнах зменшилася кількість покликань до священства. Як Ви вважаєте, чи це якось пов’язано з Вашою постійною критикою священників і семінаристів?
— Як відрізнити недоречний клерикалізм від справжнього священницького братерства?
Справді, це не ті запитання, які би відповідали шаблонові швидкого опитування, характерного для телебачення ХХІ століття. Але це принаймні частина питань, які будуть у головах кардиналів-виборців на наступному конклаві, коли настане час обирати нового Папу.
Переклад CREDO за: Джордж Вайґель, Catholic World Report
фінансово.
Щиро дякуємо!
