Попри різні способи, які мали би допомогти знайти споріднену душу (зустрічі зі знайомими, сайти знайомств, присутність у соціальних мережах і церковних колах), — для деяких людей самотність, здається, триватиме вічність. З’являється втома і знеохочення. А також постає запитання: «Чи це Божа воля?»
«Чи Бог хотів, щоб я був/була без пари? Чи Він має план для кожної людини, і чи в такому разі було би помилкою хотіти виконати свою власну волю?» Одного дня так можуть себе запитати самотні люди. Насправді — ні. Бог не встановив так, щоб та чи інша людина жила самотньо.
Так само, як Він не стверджував, що той чи інший чоловік має одружитися з тією чи іншою жінкою. Бог не створив людину роботом. Він дав їй свободу. Залишив їй неймовірну здатність вибирати, щоб вона вирішувала власну долю. Саме в цьому полягає трагедія людства: у цій можливості вирішувати власну долю. Вирішувати на добро, але також і на зло. І наприкінці свого життя людина зможе сказати: «Я поставив собі “пам’ятник”. Не був маріонеткою, керованою Всемогутнім Богом».
Безумовно, Бог допомагає людям і піклується про них на кожному шляху, який вони обирають; але Він ніколи не порушує їхню свободу. Тому що «бути вільним» означає саме цю здатність вибирати сенс, який ми хочемо надати своєму життю. В такому разі, чому деякі люди, попри всі свої старання, залишаються самотніми? Вони так сильно мріють створити сім’ю! Ходять на чергові зустрічі, моляться, ходять у численні паломництва в цьому намірі, щоби Бог поставив на їхньому шляху рідну душу, за якою вони так сильно тужать. Чому ж усі їхні зусилля безуспішні?
Список запитань, які допоможуть зрозуміти свою самотність
Оскільки люди — вільні, то почасти це залежить від них. Люди, які хочуть зустріти своє велике кохання, можуть поставити собі ці кілька основних запитань — навіть якщо вони виводять із рівноваги, — які допоможуть їм краще зрозуміти свою самотність (і змінити певні моменти у своїй поведінці):
1.Чи за тим, що я самотній, не криється якась конкретна причина, наприклад, надмірне очікування, що мій подруг «впаде з неба»?
2.Чи немає в мені певного страху, незрозумілої боязні перед життям у подружжі, якого я насправді не хочу? (В такому разі чимало людей змарнують нагоду зустрічі з кимось, яку влаштували їхні друзі!)
3.Чи розвинув я відкритість, щоб ходити туди, де можу когось зустріти?
4.Чи я — людина доступна, відкрита? Чи не втікаю?
5.Чи не боюсь я відкрити під час глибокої розмови свої справжні цінності? Ми можемо когось любити, коли кимось захоплюємося, а захоплюватися можемо, тільки якщо його знаємо. Але не знатимемо його, поки не відкриємо завдяки справжній комунікації той скарб, який криється в ньому.
6.І Зрештою, чи не зависоко я літаю, мріючи зустріти ідеал, якого не існує? (Скільки одинаків досі ще чекають на свої «перлини», «чарівного принца» з казки чи принцеси зі своїх снів, яких ніколи не зустрінуть!)
І в усьому цьому є Бог?
Частково це залежить від тебе самого; така правда. Але також правда, що частково це залежить від обставин. А якщо на той момент ти ще не зустрів ту «іншу» людину — треба навчитись надавати сенсу своїй самотності. Як багато самотніх людей змогли розквітнути в своїй ситуації саме завдяки тому, що зуміли створити захопливий життєвий план! Треба визначити у своєму житті мету, яка його збагатить. Наприклад, розвивати мистецькі таланти, які часто в нас сплять. Або присвятити себе якійсь справі, яка принесе користь суспільству, Церкві, потребуючим. Ніщо не може зрівнятися з радістю, яка зробить чиєсь серце менш сумним.
І в цьому всьому — Бог. Незалежно від шляху, який треба буде обрати, Бог уділяє свої благодаті відповідно до певного етапу життя людини. Бог — як GPS: людина обирає мету подорожі, а Бог допомагає до неї дістатися. А якщо по дорозі людина змінить напрямок, GPS його не покидає, а пристосовується до цієї зміни, щоб дійти до мети. Іншими словами, в кожній новій ситуації Бог уділяє кожному нові благодаті, аж до закінчення цієї земної подорожі, щоб людина могла відчути радість весілля — «вічного весілля» з ідеальним Нареченим.
Переклад CREDO за матеріалами: Дені Соне, Aleteia