У Святому Письмі є багато різних образів, які описують духовне життя. Серед найпопулярніших — пиття зі струменю води.
Однією з перших біблійних історій, де ми бачимо цей духовний образ, є історія Мойсея, який вдарив у скелю серед пустелі:
«”Ось Я стану перед тобою там, на скелі, на Хориві, і коли вдариш ти по скелі, вода зрине з неї, і люди питимуть”. Так і зробив Мойсей на очах старшин Ізраїля» (Вих 17, 6).
Хоча ця історія стосується фізичної води, яку Бог дав своєму народу, вона готує шлях майбутнім образам Ісуса як джерела живої води.
Сам Ісус описував себе за допомогою цього порівняння:
«Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до Мене і п’є! Хто вірує в Мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!» (Йн 7, 37-38).
Святий Григорій Нісський взяв цю духовну аналогію і порівняв її з нашим духовним життям і тим, як ми повинні вільно пити цю воду:
«[Ісус] схожий на чистий, незабруднений потік. Якщо ви черпаєте з нього думки вашого розуму та нахили свого серця, ви уподібнитесь Христу, вашому джерелу та зачину, як відблиск води у глечику нагадує течію джерела, з якого її було взято».
Чим більше ми п’ємо цієї води, тим більше уподібнюємося Христу в нашому житті:
«Бо чистота Христа і чистота, яка виявляється у наших серцях, тотожні. Проте Христова чистота є джерелом; наша ж має джерело у Ньому і випливає з Нього. Наше життя наповнене красою Його думки. Внутрішня і зовнішня людина гармонізуються у своєрідній музиці».
Якщо ви відчуваєте «сухість» у своєму духовному житті, пригадайте ці образи й освіжіть свою душу водами, що витікають з Ісуса Христа.