Сьогодні, 30 червня, відійшов до Господа о. Тадеуш Беднарський OSPPE.
Отець Тадеуш відновив Орден Павла Першого Пустельника в Україні. І сам багато років служив в Україні, зокрема в Кам’янці-Подільському і Сатанові. Останні роки о. Тадеуш провів у монастирі на Ясній Горі в Ченстохові у Польщі.
Біографію легендарного священника-пауліна опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці о. Роман Лаба OSPPE:
О. Тадеуш Беднарський (Едвард Беднарський), народився 20 жовтня 1934 року в Польщі, недалеко Пьотркова Трибунальського в Польщі.
Підчас служби у війську відкрив покликання до богопосвяченого життя. І спершу вступив до Ордену Боніфратрів, які займалися шпитальництвом. Першу професію в цьому Ордені молодий Едвард склав 11 лютого 1957 року, в спомин Діви Марії з Лурд. Будучи боніфратром, служив у цьому ордені 10 років, у Цєшині і в Кракові, піклуючись про хворих. Однак відчував в собі прагнення бути священником (Орден Боніфратрів є братським чином) і тому за дозволом тогочасного Генерала ордену боніфратрів Апарічіо Ройо перейшов до Ордену Паулінів (Орден Святого Павла Першого Пустельника), приймаючи ім’я Тадеуш. Після рукоположення в Ордені Паулінів 29 травня 1974 року, служив у наших парафіях в Брдові, Кракові, на Ясній Горі.
Під впливом читання трилогії Генріха Сенкевича, о. Тадеуш зацікавився Україною і загалом країнами колишнього СРСР. Починаючи від 1977 року о. Тадеуш Беднарський часто їздив до колишніх республік. В 1977 році разом з о. Станіславом Кнапком відвідали Вільнюс, Мийшаголу, Судерву, допомагаючи тамтешнім душпастирям в служінні. Потім були таємні поїздки до Ленінграду. І надсилання християнської літератури семінаристам, які навчалися в Ризі.
Серед тих семінаристів, які отримували літературу від о. Тадеуша, був о. Микола Гуцул, який запросив отця на свої приміції, першу Святу Месу, до Жмеринки. Так розпочалися поїздки до багатьох парафій в Україну: Жмеринка, Бар, Мурафа, Кам’янець-Подільський, Городок, Київ а також Одеса, куди Отець Тадеуш часто навідувався до свого приятеля, легендарного о. Тадеуша Хоппе, салезіанця. Місійні поїздки о. Тадеуша закінчилися відновленням Ордену Паулінів. Спершу це була парафія Ясногірської Матері Церкви в Сатанові, а потім парафія св. Миколая в Кам’янці Подільському.
В Сатанові о. Тадеуш служив від 1991 року (мешкав тоді в о. Владислава Ванаґса у м. Городок) до травня 1999 р. В травні 1999 року, внаслідок наклепів і заяв, які отримала СБУ Хмельницької області, о. Тадеуш не отримав дозволу на подальше служіння і на декілька років був змушений залишити Україну. Це був важкий період для нього. В тому часі, перебуваючи на Ясній Горі, Отець продовжував збирати допомогу для наших парафій, а також відвідував часто українських семінаристів в Кракові.
Завдяки ревному клопотанню парафіян, в 2003 році о. Тадеуш зміг знову повернутися і ще декілька років служив у Кам’янці-Подільську, будучи настоятелем монастиря.
Останніх понад двадцять років отець Тадеуш провів в ясногіському монастирі, де смиренно служив паломникам та спібратам, які любили у нього сповідатися.
В нашій пам’яті, о. Тадеуш залишиться як непереборний оптиміст, постійно радісний, з усмішкою навіть після останнього інсульту, і одночасно людина молитви. Ніколи не закривав свого серця для ближнього.
30 червня 2024 року о. Тадеуш Беднарський відійшов до Господа по вічну нагороду.