Роздуми над Словом Божим на четвер Х звичайного тижня, рік ІІ
Слова Ісуса є нічим іншим, як коментарем до заповіді «Не вбивай». Вбивство — це вже остаточний результат певного процесу ненависті, який спершу зародився у людському серці. Спершу це було невеличке зерно гніву, яке хтось затаїв у закамарках свого нутра. Там це «зернятко» дозрівало, зростало, аж одного дня вийшов пагін злих слів: «Нікчема», «Дурень». І врешті насіння слів принесло плоди вчинків — вбивство.
Думаю, саме тому «вбивству» протистоїть прощення: Отже, якщо принесеш свій дар до жертовника і там пригадаєш, що твій брат має щось проти тебе, залиши там свій дар перед жертовником, піди спершу помирися зі своїм братом, а тоді вже приходь і принось свій дар. Достатньо виявити зерно гніву під час братерської розмови, щоб воно втратило свою силу і не приносило плоду смерті, лише радість життя.
фінансово.
Щиро дякуємо!
