Серед багатьох чеснот, які можна зміцнити, якщо часто приступати до Святого Причастя, любов можна виділити як головну чесноту, що живиться Євхаристією.
Катехизм Католицької Церкви пояснює, що Святе Причастя — це спосіб оживити любов у нашій душі:
«Як тілесна їжа служить відновленню втрачених сил, так Євхаристія зміцнює любов, яка в щоденному житті схильна послаблюватися; а ця оживлена любов нищить легкі гріхи. Віддавши Себе для нас, Христос наново оживляє нашу любов і робить нас здатними подолати невпорядковані прив’язання до створінь і вкоренитися в Ньому» (ККЦ, 1394).
Далі Катехизм цитує коментар святого Фульгенція Руспенського:
«Оскільки Христос умер за нас із любові, ми, згадуючи Його смерть у часі жертви, просимо Його, щоб дав нам любов через прихід Святого Духа; просимо смиренно, щоб силою цієї любові, через яку Христос хотів умерти за нас, ми також, приймаючи благодать Святого Духа, могли вважати світ розп’ятим за нас, і ми самі були розп’яті за світ. […] Отримавши дар любові, вмираймо для гріха і живімо для Бога».
Цілком доречно, що коли ми вступаємо з Ним у сопричастя, ми розділяємо з Ним і любов, яку Він дедалі більше у нас розпалює.
Єдиним обмеження для зростання цієї любові — це те, наскільки наше серце відкрите Богові. Якщо ми приймаємо Святе Причастя з закритим серцем або у стані смертного гріха, тоді у нас не розвивається любов.
Тому, щоби мати повну силу Святого Причастя, нам необхідно примиритися з Богом у Таїнстві сповіді. Після цього ж нам потрібно відчинити навстіж двері свого серця і дозволити Любові, яку ми отримуємо, вільно текти через нас.
фінансово.
Щиро дякуємо!
