Дитинство і юність святого Петра Юліана Еймара припали на руйнівні наслідки Французької революції. Та незважаючи на антиклерикальні й антикатолицькі настрої, що панували у суспільстві, він зростав глибоко побожним юнаком, що понад усе мріяв про священство.
Ні спротив батька, який хотів зробити з сина торговця, ні слабке здоров’я, через яке він був змушений покинути семінарію, не стали на заваді його покликанню. Після одужання він повернувся до навчання, і 20 липня 1834 року отримав священницькі свячення, а згодом вступив до згромадження отців-марістів.
Святий Петро Еймар був палко відданий Євхаристійному Ісусу і Діві Марії. Він часто відвідував різноманітні марійні святині і місця об’явлень у Франції. 1856 року він заснував згромадження Отців Пресвятих Дарів, а згодом — його жіночу гілку Служительок Пресвятих Дарів. Фінансова скрута і численні перешкоди, з якими він зіткнувся під час своєї апостольської діяльності, не знеохотили його, а навпаки — укріпили у відданому служінні Богові. «Він святий. Світ противиться його ділу, тому що його не розуміє. Але це справа, яка досягне великих речей задля слави Бога. Священницьке поклоніння, яке диво!» — казав святий Йоан Марія Віанней, що був близьким другом Петра Еймара.
Пропонуємо вашій увазі п’ять висловлювань цього святого чоловіка, який понад усе вірив у Божу Любов, втілену у Євхаристії.
1.«Ми віримо у Божу любов до нас. Віра в любов — понад усе. Недостатньо вірити в Істину. Ми повинні вірити в Любов, а Любов — це наш Господь у Пресвятому Таїнстві. Це та віра, через яку нашого Господа люблять. Проси цієї чистої і простої віри в Євхаристію. Люди навчать тебе; але тільки Ісус дасть тобі благодать вірити в Нього. Ти маєш Євхаристію. Чого ж іще хочеш?»
2.«Щоразу, коли ми приходимо на Євхаристію, ми можемо сказати: цей дорогоцінний Завіт коштував Ісусу Христу Його життя. Бо Євхаристія — це завіт, спадщина, яка стає чинною лише після смерті спадкодавця. Цим наш Господь показує нам свою безмежну любов, бо Він сам сказав, що немає більшого доказу любові, ніж покласти життя за друзів своїх».
3.«Пресвята Євхаристія — це досконалий вияв любові Ісуса Христа до людини, оскільки вона є квінтесенцією всіх таємниць Його життя».
4.«Він любить, Він сподівається, Він чекає. Якби Він сходив на наші вівтарі лише у певні дні, якомусь грішнику, що прагне покаяння, можливо, довелося б шукати Його, а не знайшовши, можливо, довелося би чекати. Наш Господь вважає за краще чекати на грішника роками, ніж змусити його чекати хоча б одну мить».
5.«Який добрий наш сакраментальний Ісус! Він вітає вас у будь-який час дня і ночі. Його Любов ніколи не знає відпочинку. Він завжди дуже лагідний до вас. Коли ви відвідуєте Його, Він забуває ваші гріхи і говорить лише про свою радість, ніжність і любов. З того, як Він приймає нас, можна подумати, що ми Йому потрібні, щоб робити Його щасливим».
фінансово.
Щиро дякуємо!
